Державний краєзнавчий музей "Дрогобиччина", Дрогобич

Найближче проживання

Якщо завітаєте до Дрогобича, що на Львівщині, обов’язково відвідайте місцевий краєзнавчий музей "Дрогобиччина". Адміністарація музею розташована у Палаці мистецтв. Фондова збірка музею нараховує близько 55 тис. одиниць збереження. Всі вони відповідно до тематики знаходяться у різних корпусах музейного комплексу. Загалом всі ці експонати відтворюють історію Дрогобиччини від палеоліту до сучасності. Загальна площа експозиції становить 2600 кв.м.

Музей "Дрогобиччина" (анг. Museum Drohobychyna, пол. Muzeum Drohobyczyna, поширена назва Дрогобицький краєзнавчий музей або, просто, Дрогобицький музей) - це багатопрофільний музейний комплекс, розташований у місті Дрогобич Львівської області; в структуру якого входять шість відділів, що містять цінне зібрання матеріалів і предметів з історії, природи, культури, етнографії, творчих досягнень і видатних діячів Дрогобиччини.

Оскільки музей є важливим суб’єктом і чинником національно-культурного розвитку, стратегія його діяльності полягає у популяризації та збереженні історичної, духовної спадщини, комплектуванні музейних зібрань, освітній, видавничій, науково-дослідній, реставраційній, пам’ятко-охоронній функціях.

Загалом, музейні реліквії відтворюють історію краю від епохи палеоліту до сьогодення. Європейське мистецтво представлене пам'ятками живопису, кераміки та меблів XVII–XIX століття. В музеї є чимало цінних експонатів. Зокрема, скарби графа Лянцкоронського та стінопис відомого світу письменника і художника Бруно Шульца. Особливою окрасою та гордістю музею є пам'ятка дерев'яної архітектури XV cтоліття - Церква Святого Юра, що внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Дрогобицький краєзнавчий музей відкрили ще у 1940 році. Наразі Дрогобицький краєзнавчий музей - це фактично декілька музеїв, об'єднаних в одну структуру:

Відділ природи та історії було відкрито у 1941 році у приміщенні колишньої Повітової ради, що на вулиці Франка, 32, історично первинний;
Галерея сакрального мистецтва (вул. Січових Стрільців, 18), яка працює з 2010 року;
Відділ європейського мистецтва (відомий як "Палац мистецтв"/Вілла Б'янки/"зелений дім" (вул. Шевченка, 38).У 2005 році, музей "Дрогобиччина" отримав одну із місцевих найгарніших барокових споруд 20 століття - колишній будинок лікаря-рентгенолога Йожефа Ротта, де розмістили Палац мистецтв. Також тут розташовується адміністрація музейного комплексу.
Відділ дерев'яної архітектури заснований у 1981 році (вул. Солоний Ставок, 25) - завідує двома сакральними пам'ятками національного значення: пам'ятка дерев'яної архітектури XV-XVII століть (Церква святого Юра; вул. Солоний ставок, 23а) та пам'ятка дерев'яної архітектури з XVII століття Церква Воздвиження Чесного Хреста (вул. Зварицька, 7).

Окремими відділами музею також є:

Музей "Тюрма на Стрийській" вул. Стрийська, 3) – колишня катівня НКВС.
Інформаційно-видавничий відділ (вул. Шевченка, 38).

Експозиція відділу історії розгорнута у будинку колишньої Дрогобицької повітової ради (вул. І.Франка, 32), спорудженому в 1894 році. Висвітлює важливі події історії краю (і, частково, міста Самбора), життя і побут мешканців Дрогобиччини від найдавніших часів до наших днів. Містить археологічні матеріали, середньовічні ужиткові речі, реманент народних промислів та ремісничі знаряддя праці, музичні інструменти, фотографії, документи, реліквії пов'язані з життям та діяльністю визначних вихідців із Дрогобиччини.

В експозиції можна побачити і пам'ятки, котрі висвітлюють історію давнього Дрогобича, який вже у XIV ст. був одним із головних центрів солеваріння у Перемишльській землі, а в 1422 р. місту було надано привілей на Магдебурзьке право. Серед музейних експонатів: макет герба XVI–XVIII ст. із зображенням 9 традиційних топок (мірок) солі, цегла пальчаста XIV–XV ст. із розкопок біля костелу св. Бартоломея, макет Воздвиженської церкви XV–XVII ст., частина дерев'яної водогінної труби та залишки частоколу міста XVII ст.

Представлено і музичні інструменти XVII–XVIII ст.: бубен, ліра та цимбали - невід'ємні атрибути троїстих музик, трембіти, тріскачка. Важливою віхою в історії Дрогобича є нафтова доба, яка представлена чималою кількістю експонатів.

Один із експозиційних розділів представлений пам'ятками первісного суспільства, знайдених під час археологічних розкопок на території Дрогобиччини, які відтворюють різні епохи: від палеоліту до раннього заліза. Експонується найдавніший з відомих на території Прикарпаття глиняний ліпний посуд із неолітичного поселення культури лінійно-стрічкової кераміки із cела Кульчиці Самбірського району. Окрасою експозиції відділу історії є Самбірський бронзовий скарб ранньозалізної доби (браслети, намисто, сокири, серп), який свідчить про торговельно-обмінні зв'язки з племенами, які жили на південь від Карпат.

Кількість експонатів відділу постійно зростає. Це також археологічні та етногрфічні матеріали, документи, фотографії, вироби дрогобицьких ремісників, знаряддя праці. У природній частині виставлено зразки флори і фауни Карпатського регіону.

Особливе місце в експозиції та сховищі відділу займають реліквії, пов'язані з життям і діяльністю визначних вихідців із Дрогобиччини: Юрія Котермака (Дрогобича), Івана Франка, Уляни Кравченко, «галицького Макаренка» Стефана Коваліва, Михайла Драґана.

Комплекс експонатів висвітлює тривалу боротьбу за незалежність і становлення Української держави, діяльність ОУН-УПА. Відкрито також меморіальну кімнату полковника Січових Стрільців, голови проводу ОУН - Андрія Мельника. В експозиції оригінальний прапор організації, на якому присягали на вірність Україні визначні діячі Євген Коновалець, Андрій Мельник, Степан Бандера тощо.

У відділі історії знаходиться також «Меморіальна кімната Андрія Мельника», яка присвячена життю та діяльності голови проводу ОУН (від особистих речей до тематичної літератури).

Головним експозиційним акцентом історичноного музейного відділу є діорама-макет «Повстанська криївка», виготовлена за описом командира УПА Степана Стебельського («Хріна»). Її відкриття було присвячено 60-річчю УПА.

Особливої уваги, зокрема, заслуговують мистецькі шедеври у виконанні Стефана Поповича Медицького. Частина експозиції присвячена творчості отця Василя Глібкевича. Це іконопис 40-70 років XVIII століття. Всі ікони мальовані для Дрогобицьких церков, найбільше - для Юріївської та Воздвиженської.

Серед експонатів відділу - реставровані ікони Дрогобиччини і світське мистецтво XVII–XVIII століть.

Палац мистецтв (відділ європейського мистецтва) у 90-х роках палац передали музею "Дрогобиччина", де 21 вересня 1995 відбулося відкриття експозиційних залів. Два зали на першому поверсі та увесь другий поверх - виставкові.

Після реорганізації Картинної галереї (тепер Галерея сакрального мистецтва), а саме 2005 року, сюди перенесено експозицію "Європейське мистецтво XVII - поч. XX ст." Нині, також, в Палаці мистецтв розміщується Дрогобицька асоціація художників (ДАХ). Художники, які входять до цього об'єднання відомі митці в Україні та за її межами. Працюють в різних стильових нарямах та техніках: олійний живопис, живопис на склі, церковне малярство.

Українське сучасне малярство у "Палаці мистецтв" представлено творами відомих художників сер. та кін. ХХ ст. Народного художника України М.Романишина, відомих художників В.Литвиненко, І.Бондара, А.Шкурка, М.Пійтер, В.Риботицький, П.Гейдек, Е.Романеску.

Переважно, це пейзажі, натюрморти, сюжетні твори. В експозиції преставлені твори худоржниківа двох поколінь, - різні школи, стилі, мова, техніка виконання, але всі вон творять переважно в жанрі українського ліричного пейзажу.

У 2001 році мистецька музейна колекція поповнилась настінними малюнками письменника і художника Бруно Шульца, уродженця Дрогобича. Про життя і творчу діяльність цього митця розповідають експонати у двох залах.

На сьогоднішній день експозиція Палацу мистецтв складається із: змінних виставок (щомісячне оновлення), стінопису Бруно Шульца, експозиція творів живопису ХХ століття з фондової збірки, скарбів графа Лянцкоронського.

У 1992 році Дрогобицький краєзнавчий музей реорганізували та перейменували на музей "Дрогобиччина". Також було створено етнографічний та художній відділи. У 1996 році у колишньому будинку місцевого віце-бургомістра Якуба Файєрштайна, де у радянські часи розташовувався дрогобицький РАЦС, відкрили картинну галерею.

Також музейними реліквіями є пам’ятки європейського живопису, кераміки, іконопису, стародруки та рукописи. Зокрема найвідомішими експонатами є стінопис уродженця Дрогобича, письменника та художника Бруно Шульца та скарби графа Лянцкоронського.

До Дрогобича можна доїхати поїздом з Києва, Львова, Тернополя, Дніпропетровська, Вінниці та Хмельницького. Відстань до Львова складає 85 кілометрів. Також до Дрогобича можна доїхати автобусом з Бережан, Бучача, Рівного, Чернівців, Івано-Франківська, Житомира, Рогатина, Коломиї, Кам’янця-Подільського, Стрия, Самбора.

Дрогобицький краєзнавчий музей, точніше, Палац мистецтв та адміністрація, знаходяться за адресою: вулиця Тараса Шевченка, 38. Там вам нададуть всю інформацію, яка вас цікавить, та скерують у потрібний відділ музею.

Директор музею Алла Гладун (з 2011 року). Години роботи: 9:00–17:00.