Національний природний парк "Верховинський", Верхній Ясенів

Верховинський НПП є єдиним парком в Українських Карпатах, де на поверхню виходять найдавніші метаморфічні утворення, перекриті осадовим палеозойським та мезозойським чохлом. На схилах хребтів трапляються виходи юрських вапнякових брил, що створюють екзотичні краєвиди і є осередками, де росте велика кількість раритетних видів. Особливістю парку також є те, що тут розміщені найцінніші пралісові та субальпійські ділянки, на яких ростуть ендемічні й реліктові види й угруповання, знаходяться витоки річок Білого й Чорного Черемошів.

У самому віддаленому і малодоступному місці Українських Карпат біля витоків Білого і Чорного Черемошів знаходиться державний заповідник «Верховинський». Це величезна чудової краси територія, на якій простягаються ліси, луки, і полонини, річки, гори і долини. Парк створений в 2010 році з метою експлуатації рекреаційних можливостей гірських хребтів Українських Карпат - Чивчини і Гриняви, але ідея його створення витала в повітрі давно. Ще в 1930 році Гринявських лісничий Я. Тюркот звернувся до Львівської адміністрацію національних лісів з проханням звернути особливу увагу на ці самобутні природні комплекси.

Але тільки в 90-і роки минулого сторіччя до прохання лісничого прислухалися і заснували панорамний «Чивчино-Гринявських» (площа 7243 га) та гідрологічний «Річка Чорний Черемош з прибережною смугою» (площа 1740 га) регіональні заповідники.

Тепер цей унікальний парк державного значення виявився п`ятим за рахунком природоохоронним об`єктом на Івано-Франківщині землі. Це означає, що область досягла європейських норм, згідно з якими не менше 15% земельного простору територіально-державної одиниці повинні складати заповідні ділянки, які охороняються державою.

У жовтні 2011 року заповідник «Верховина» вже нанесли на карту України.

Заповідник займає 12022,9 га землі. Він розташовується в регіонах Гринявського та Верховинського державних лісових угідь. Тут розташовані натуральні заказники, цінні у багатьох відношеннях. Забезпечені необхідні умови для виконання науково-дослідних вишукувань. Землі парку розділені на чотири природоохоронні науково-дослідні відділення.

Клімат тут перехідний від досить теплого західноєвропейського до континентального східно-європейському, також тут прохолодно і волого. Зима буває відносно м`яка, а літо - тепле і сирувате. Опади, в основному, випадають влітку.

Заповідник вельми багатий і щедрий на природні скарби. У ньому представлені величаві гірські ландшафти, дивовижні гірські ущелини, незаймані букові, хвойні ліси, чудові каньйони Білого і Чорного Черемошів, витоки яких знаходяться тут. В районі парку близько 1240 річок. Є і ключі з мінеральною водою.

Флора являє собою три типи: лісова (домінує), болотна і лугова. Луга вчені ділять на лісові, альпійські і субальпійські. Тут ростуть понад 700 видів рослин. З них 59 занесені до Червоної книги України - це третя частина з тих, що зустрічаються в Українських Карпатах. Більш того, в заповіднику нараховують 32 види рослин, поширення яких обмежене певною місцевістю.

Найбільш вивчений тип фауни - це 5 класів хордових (кістяні риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці). Тут мешкають: бурі ведмеді, лисиці, куниці, вовки, олені, дикі кабани, косулі, саламандри плямисті, беркути. Трапляються й унікальні представники фауни, характерні виключно для цієї місцевості. В Черемоші та інших річках, що протікають високо в горах, водяться річкова форель і дунайський лосось (головач).

Окрім цього, парк багатий на визначні природні об’єкти, такі як найбільша в Карпатах гребля зі шлюзом – кляуза Лостун, група скал "Кам’яні баби", складені з вапняків тріасового періоду, найдавніша польська бальнеологічна здравниця – "Буркут".

Верховинський район є центром Гуцульщини, краєм із багатою історико-культурною спадщиною. На території парку є багато пам’яток історії та культури, археологічні пам’ятки. На Верховинщині розвинуті різні види народних промислів: ткацтво, різьбярство і багато ін. Увагу туристів привертають побут та звичаї гуцулів, що стимулює розвиток зеленого туризму.