Могила князя Святослава, Сколе

Святослав Володимирович (982-1015 рр.) – син хрестителя Русі великого князя київського Володимира Святославина загинув у передгір’ї Карпат на території сучасного міста Сколе. Святослав Володимирович – один із синів князя Володимира Святославича від Богемської княжни Малфріди або невідомої "чехині". Близько 990 року був поставлений батьком на Древлянське князівство.

Сьогодні про місце поховання великого князя Святослава нагадує тільки 18-метровий хрест. Він встановлений недалеко від міста Сколе в урочищі Святослав у 2012 році. Щорічно по дорозі в "Сколівські Бескиди" сотні туристів зупиняються, щоб віддати почесті сину Володимира Великого.

Історики стверджують, що хрест встановлений на місці передбачуваної смерті князя від рук своїх братів. Згідно з легендою, у 1015 році, дізнавшись про загибель братів Бориса і Гліба, Святослав покинув свою столицю і спробував бігти до Боржавського князівства у напрямі Верецького перевалу. Святополк наздогнав князя на березі річки Опір поблизу нинішнього міста Сколе. Легенда розповідає про жорстоку битву між військом Святослава та Святополка поблизу міст Сколе і Гребенева. Вся долина уздовж річки Опір була покрита тілами загиблих. Сили Святополка були великими і він віддав наказ: "Сколоти їх усіх". З цим епізодом легенда пов'язує назву міста Сколе. Князь Святослав загинув в цій битві, а його дружинники відмовилися перейти на службу до Святополку і осіли в Бескидах, поклавши початок селищу Славську.

Примітно, що історичні події, пов`язані зі смертю Святослава, дали назву багатьом довколишнім географічним об`єктам. З цими подіями пов’язане походження назви міста Сколе, а також інші місцеві топоніми Славське, Святослав (передмістя Сколе), Славки (притока Опору), Опір, урочище Святославле, потік Святославчик і Святославова могила. У 1964 році відомий археолог А. Ратич провів розкопки кургану під такою назвою. Ці розкопки засвідчили, що це було поховання знатного дружинника початку ХІ століття. Тому немає жодних сумнівів, що це могила князя Святослава Володимировича. Його загибель доволі обґрунтовано Є. Голубинський зарахував до періоду між 15 та 24 липня 1015 року.

Більшість дослідників у списку дітей Володимира Святославича поміщають Святослава слідом за Ярославом. Порядок старшинства синів Володимира Святославича залишається умовним. Але, якщо Святослав був сином Малфріди, то він скоріш за все міг народитися в 982 році. Виходячи з цього, Н. Баумгартен і деякі інші дослідники вважали Святослава старше Ярослава.

Після смерті князя Володимира Хрестителя, заточений ним в темниці Святополк був звільнений своїми прихильниками і захопив владу в Києві. Згідно з усталеною історичною традицією, саме Святополк, бажаючи захистити себе від домагань на київський престол з боку інших спадкоємців Володимира, направив вбивць до своїх братів-князів Бориса і Гліба.

Після загибелі Святослава і його війська, дружинники Святополка піднялися на гору і вбили його родичку (за іншою версією вона сама скинулася з вершини, щоб не дістатися супротивникам на перекір). Зрозумівши, що її виявили, з тих пір, згідно з легендою, гора названа на її честь Парашкою.

В честь Параски на східному схилі річки Парашка стоїть меморіальний камінь з табличкою: "1015 загинула і похована дочка деревлянського князя Святослава, Парасковія і цю гору назвали “Параска".

Загибель Святослава і боротьба за владу між синами Володимира Святославича позбавила карпатських хорватів останнього союзника, і долини Боржави і Латориці були анексовані угорцями.

Численні топоніми (Сколе, Славськ, Святослав (передмістя Сколе), Славки (притока Спирався), Семигинів, р. Опір (Опор), урочище Святославле, річка Святославчик, Святославова могила) свідчать на користь легенди про загибель Святослава.

Розкопки кургану, названого Святославовою могилою, навіть при критичному підході до їх результатів, засвідчили, що це поховання знатного дружинника XI століття. Можливо, що це був князь Святослав. Зараз на його могилі встановлено пам’ятник роботи відомого львівського скульптора Т. Бриж.