Малий Кривань

Малий Кривань (словац. Malý Kriváň, також Malý Fatranský Kriváň; пол. Mały Krywań) — вершина заввишки 1668 м, друга за висотою гора всієї Малої Фатри після Великого Криваня. Вона стоїть у південній частині головного хребта Криванської Фатри, приблизно за 8 км на північ від Врутків, на межі округів Жиліна й Мартін Жилінського краю. Довкола лежать угіддя міста Турани та громад Красняни, Бела й Сучани.

Головний хребет приходить сюди з північного сходу від Великого Криваня (1709 м) через сідло Бублен і вершину Конярки, а далі повертає на захід через сідло Пригиб і на південний захід до Стратенця (1509 м). Від масиву відходять чотири гребені, серед них південний — через Мешкалку й Остредок до Великої Кральової. Малий Кривань здіймається над чотирма долинами: потоку Студенец, ущелиною Тєсняви, Сучянською та Бєлянською долинами. Північні схили, круті й лавинонебезпечні, утворюють широкий кар над Бєлянською долиною.

Як дістатися / маршрути

• Найпростіше — кабінною канатною дорогою з долини Вратна на Снілівське сідло, далі червоною позначкою гребенем через сідло Бублен.
• Головним хребтом — червоною позначкою (це частина європейського маршруту E3) з Незбудської Лучки повз хату під Сухим через Сухий, сідло Врата, Стратенец і сідло Пригиб. Увесь відтинок від Незбудської Лучки до Снілівського сідла займає близько 7 год 10 хв.
• Синьою позначкою — із Сучан Сучянською долиною через Велику Кральову й Остредок або з Краснян через сідло Пригиб.
• Зеленою позначкою — з Варіна до розвилки Яворина, далі червоною.

Сама вершина рідко буває окремою метою: найчастіше її проходять під час переходу головним хребтом Малої Фатри.

Що видно з вершини

Скеляста вершина без високої рослинності дає круговий краєвид. На північному сході частину горизонту закривають вершини Криванської Фатри, на південному заході домінують Мартінські голі. Добре видно Жилінську й Турчанську котловини, а за доброї видимості — Західні й Низькі Татри, Велику Фатру, Кремницькі гори, Втачник, Сульовські гори, Яворники, Кисуцькі, Оравські й Моравсько-Сілезькі Бескиди.

Природа та історія

Широка пласка вершина кам'янисто-трав'яниста, з вапняковими скелями й багатою вапнолюбною та високогірною рослинністю. Гірські луки сягають униз приблизно до 1350–1400 м, на південних схилах трапляються зарості гірської сосни, а нижче схили суцільно вкриті лісом. На вершині стоїть бетонний обеліск із назвою та висотою гори і кілька кам'яних «гнізд», придатних для бівака. Масив лежить у Національному парку Мала Фатра, а весь північний кар над Бєлянською долиною охороняє національний природний заповідник Пріпор.

У масиві є кілька печер. Найвідоміша — Малокриванська прірва з входом на висоті близько 1620 м: 1970 року спелеологи під керівництвом А. Дроппи дослідили її до глибини близько 60 м. 1986 року воду з талого снігу в ній підфарбували, і менш ніж за добу вона з'явилася у витоці в Бєлянській долині більш ніж на 1000 м нижче — це найбільший підтверджений перепад висот карстової гідрологічної системи у Словаччині.

Безпека, сезон і правила

Гребінь Малої Фатри відкритий до вітру та гроз, верхні схили круті й узимку лавинонебезпечні. Пам'ятайте, що від канатної дороги до вершини — кілька годин відкритим хребтом, тож стежте за прогнозом і часом останнього спуску. У національному парку ходіть лише значеними стежками, у заповіднику Пріпор — тим паче. У Словаччині в горах допомагає Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

• Довго висоту гори наводили як 1670,9 м; вимірювання GNSS 2017 року уточнило її до 1667,88 м.
• Через вершину проходить міжнародний далекий маршрут E3.

Фото: Palickap, CC BY-SA 4.0; Daniel Baránek, CC BY-SA 3.0; Palickap, CC BY-SA 4.0; Vegetator, CC BY 3.0; Daniel Baránek, CC BY-SA 3.0; Vegetator, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.