Макита

Макита (словац. і чес. Makyta, нім. Makita) — найвища й наймасивніша вершина західної частини Яворників заввишки 923 м (за словацькими й чеськими даними 923,3 м). Вона стоїть на кордоні Словаччини та Чехії, на межі Тренчинського й Злінського країв, на землях громад Лази-під-Макитою та Лиса-під-Макитою (округ Пухов) і Валашська Сениця та Гусленки (округ Всетін). Головним хребтом Яворників тут проходить і державний кордон, і вододіл Вагу та Морави. На словацькому боці під горою лежать хутори громади Лази-під-Макитою — Длге, Криве, Макитка, Фуєровці.

У широкому розумінні масив Макити займає близько 60 км² — приблизно порівну в Чехії та Словаччині. Це останній, якщо йти на південний захід, елемент ланцюга Яворників: від центральної частини хребта його відділяє сідло Папайське (691 м) за 2,6 км на північний схід, а на південному заході хребет завдовжки трохи більше 10 км поступово знижується до Лиського перевалу (510 м), що відділяє Яворники від Білих Карпат. Від вершини в усі боки розходяться довгі, на 4–10 км, хребти заввишки 600–800 м, розділені глибокими звивистими долинами. Верхні частини гори утворюють широке й доволі пласке плато на висоті 820–860 м, над яким у східній частині здіймається трохи сплющений вершинний купол.

Південно-східні схили відводять потоки Беньядін і Тисовський до Білої води й далі до Вагу. На моравському боці на висоті близько 840 м, майже під самою вершиною, бере початок річка Сениця, що впадає в Бечву і далі в Мораву. На північному схилі вершинного купола, на висоті близько 780 м, витікає джерело сірчистої мінеральної води.

Як дістатися / маршрути

На вершину веде кілька позначених стежок зі словацького й чеського боків. Усі вони досить довгі, бо починаються в селах біля підніжжя масиву, а перепад висот перевищує 400 м, тож підйом вважають доволі вимогливим.

• Червоною позначкою — прикордонним хребтом від Папайського сідла та від сідла під Радошовом (маршрут Пульчін — Папайське сідло).
• Зеленою позначкою — від хутора Криве в Лазах-під-Макитою (словацький бік) або з Гусленок (чеський бік).
• Синьою позначкою — з Францової Лготи (чеський бік).
• Жовтою позначкою — з Лиси-під-Макитою.

Офіційного часу переходу джерела не наводять. Біля червоної стежки від Папайського сідла є криничка з рясним джерелом. На вершині — перехрестя маршрутів, 4-та зупинка навчальної стежки «Яворники — захід», дерев'яне укриття для туристів зі столом і лавами та вершинна книга.

Що видно з вершини

Чесно: майже нічого. Колись на вершині стояла дерев'яна оглядова вежа, але її давно зруйновано, а ліс нині закриває краєвиди. Через довгі підходи гору відвідують нечасто — тут цінують тишу та старий ліс, а не панораму.

Природа та історія

Масив значною мірою вкритий лісом. Суцільні лісові масиви вкривають насамперед північну частину, тоді як на півдні їх розривають давні хутірські поселення — родові оселі й «самоти» серед колишніх пасовищ і сінокосів, що сягають висоти 650–700 м. Ліси на схилах Макити зберегли близький до природного характер: переважають старі ялицево-букові деревостани з природним відновленням, з домішкою смереки, явора, горобини, подекуди берези; вище вони переходять у яружні ліси. Весняна флора типова для карпатських бучин і дуже багата.

Тут гніздяться білоспинний і трипалий дятли та голуб-синяк. Спостерігали й трьох найбільших хижаків цієї частини Європи — бурого ведмедя (щоліта 1–2 особини), вовка та рися, які мігрують зі Словаччини до Моравії. Вершина належить до першої зони з найвищим ступенем охорони одразу двох захищених ландшафтних областей — чеської ЗЛО Бескиди та словацької ЗЛО Кисуце. На північних схилах 2008 року оголосили природний заповідник «Макита» площею 187 га.

Геологічно масив складений породами карпатського флішу — пісковиками, конгломератами, аргілітами, мергелями з палеоцену та еоцену; вершинний купол утворюють переважно пісковики й дрібнозернисті конгломерати лугачовицьких шарів середнього еоцену.

Безпека, сезон і правила

Підходи довгі й лісові, сервісу на вершині немає, тож розраховуйте час і майте воду та їжу. Це край великих хижаків: не залишайте їжі, ходіть удень і позначеними стежками. У першій зоні охорони та в заповіднику не сходьте зі стежок і не збирайте рослин. На словацькому боці в горах допомагає Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300); в обох країнах діє єдиний номер 112.

Цікаві факти

• Від назви гори походить назва відомої словацької швейної фабрики Makyta Púchov.
• Макита — останній на південному заході великий масив Яворників перед Лиським перевалом і Білими Карпатами.

Фото: Jiří Kadlec, Public domain; Ben Skála, CC BY-SA 3.0; Ben Skála, CC BY-SA 3.0; Ben Skála, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.