Кшемень

Кшемень (пол. Krzemień) — гора заввишки 1335 м, друга за висотою вершина польських Бещад і всіх Західних Бещад після Тарниці. Вона лежить у центральній частині гнізда Тарниці й Галича, у пасмі полонин Бещадського національного парку. Від Волосатого й Мучного до вершини приблизно 4,7–4,8 км. Кшемень не варто плутати з Кременцем (пол. Krzemieniec) — прикордонною вершиною біля Великої Равки, де сходяться кордони Польщі, Словаччини та України.

Масив має вигляд хребта, що тягнеться з північного заходу на південний схід. На ньому стирчить багато скельок, які разом нагадують гребінь, — від цього й походить назва: австрійські картографи спотворили слово «гребінь» (пол. grzebień). На північний захід хребет поступово зникає, спадаючи в долину однієї з приток Теребовця, а на південний схід тягнеться до Копи Буковської (1320 м). Від найвищої частини на північний схід відходить відріг до Букового Берда (1311 м), від якого Кшемень відділяє неглибоке сідло (1268 м). На південний захід веде хребет через глибокий Гопровський перевал (1160 м) до масиву Тарниці та Широкого Верху. Південно-західний схил, як на Бещади, дуже крутий, північно-східний — пологіший; там бере початок потік Розтоки.

Як дістатися / маршрути

Саму вершину відвідувати заборонено правилами Бещадського національного парку. За кілька десятків метрів від неї проходить синя позначка (далекий шлях Бяла — Грибув): від Гопровського перевалу вона круто піднімається просто вгору, виходить на гребінь на захід від вершини й далі через неглибоке сідло веде на Букове Бердо.

• З Волосатого через перевал під Тарницею — близько 2 год 50 хв (униз — 1 год 35 хв).
• Від перевалу під Тарницею — близько 35 хв крутого підйому (униз — 20 хв).
• З Пщелін через Букове Бердо — близько 3 год 55 хв (униз — 3 год 25 хв); від Букового Берда — близько 25 хв.

До 1987 року гребенем Кшеменя, через саму вершину, проходив червоний Головний Бескидський шлях. Задля охорони природи його перенесли: тепер він траверсує південно-західний схил безпосередньо від Гопровського перевалу в бік Галича.

Що видно з гребеня

Завдяки значній висоті над сусідніми вершинами й безлісим полонинам Кшемень — добре оглядове місце. Звідси видно Тарницю з Широким Верхом, Полонину Царинську, Букове Бердо, долину верхнього Сяну, Галич із Розсипанцем, а також пасма Сяноцько-Турківських гір і українські Бещади.

Природа

Кшемень відомий цікавою флорою. Тут ростуть рідкісні для Польщі види, зокрема осока скельна, осока дакійська, чина східнокарпатська та вовчок, що паразитує на чебреці. Саме через вразливість гірської рослинності вершину вилучили з туристичного руху.

Безпека, сезон і правила

Підйом від Гопровського перевалу короткий, але крутий, а після дощу або з ожеледдю — слизький; узимку парк радить мати «кішки». Гребінь відкритий, тож у грозу чи сильний вітер на ньому краще не затримуватися. Кшемень не лежить на державному кордоні: найближча ділянка польсько-українського кордону лежить приблизно за 4 км на південь, за долиною Волосатки.

Масив лежить у Бещадському національному парку. За правилами парку, чинними з 14 квітня 2026 року, вхід на туристичні стежки платний цілий рік: квиток коштує 11 злотих (пільговий — 5,5 злотого, діти до 7 років — безкоштовно); його купують у касових пунктах біля входу на стежку або онлайн, і він дійсний того самого дня на всіх стежках парку. Ходити можна лише позначеними стежками й тільки від сходу до заходу сонця — нічні переходи заборонені. На стежки не можна брати собак (виняток — кілька коротких відтинків, на собаці мають бути повідок і намордник), заборонено також запускати дрони й залишати сміття.

Бещади обслуговує Бещадська група гірської рятувальної служби GOPR (станція в Устриках Горішніх): телефон 985 або +48 601 100 300, а також загальний номер 112; варто встановити застосунок «Ratunek». Узимку парк радить повідомляти GOPR в Устриках Горішніх про довший запланований маршрут.

Цікаві факти

• Кшемень — друга за висотою вершина не лише польських, а й усіх Західних Бещад.
• Назва гори — не «кремінь», як можна подумати з польського звучання, а спотворений картографами «гребінь».

Фото: Pudelek, CC BY-SA 4.0; Henryk Bielamowicz, CC BY-SA 4.0; Henryk Bielamowicz, CC BY-SA 4.0; PM, Public domain; PM, Public domain; Henryk Bielamowicz, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.