Готель "Бристоль" Чернівці

Готель "Бристоль" - зведена у 1906 році пам'ятка архітектури (ох. № 5-Чв), розташована в історичному центрі Чернівців за подвійною адресою: пл. Філармонії, 1 (вул. М. Заньковецької, 11). Будинок готелю "Бристоль" зведено у стилі віденської сецесії. Споруда складається з цоколю та чотирьох поверхів. На рівні другого, третього та четвертого поверхів вежа та фасад будівлі обладнані еркерами.

Парадний вхід розташований зі сторони площі Філармонії. Еркер завершується складним фронтоном, у центрі якого розміщено велике арочне вікно, під яким зберігся розкішний сецесійний напис "Hotel Bristol". Обабіч еркеру знаходяться шість балконів. Кут будинку у вигляді стилізованої ("еркерної") вежі, яка завершується фронтоном з трьома люкарнами та купольним дахом зі шпилем. У цоколі вхід у ресторанне приміщення.

Боковий фасад (зі сторони вул. М. Заньковецької) обладнаний двома еркерами, які завершуються трикутними фронтонами, у полі кожного з яких розміщується два слухових вікна. Обабіч еркерів розміщуються дванадцять балконів. Будинок оздоблений ліпниною, фризами та карнизами. Дах багатощипцевий, крівля з черепиці (нині в окремих місцях з бляхи).

У архівних фондах (1886) власником нерухомого майна на розі площі Рудольфа та вулиці Кароліни значиться Лейб Зальтер. Згідно з рішенням Чернівецького повітового суду від 5 квітня 1904 року право власності перейшло до заможних чернівчан Йозефа Ландау та Макса Майснера, які 14 жовтня 1905 року отримали дозвіл Чернівецького міського магістрату на демонтаж старої будівлі й спорудження сучасного багатоповерхового готеля.

31 липня 1906 року будівлю ввели в експлуатацію. Новозбудований готель вважався одним з найкращих у Чернівцях. Місцеві легенди, які дійшли до наших днів, свідчать, що в його номерах приймали своїх клієнтів найдорожчі місцеві повії. У цоколі розташовувався ресторан, один з найпопулярніших у місті.

"Бристоль" став одним з перших будинків у місті, обладнаних ліфтовим господарством, яке обслуговували місцеві спеціалісти Йоган Ільчук та Георг Герман. У подальшому, у різні часи, власниками готелю "Бристоль" були: Карл та Ернестіна Білгрей, Аурел та Альберт Решкану, Соломон Кінсбрунер, Амалія Лінкер.

1940-го року приміщення готелю "Бристоль" з 57 кімнатами було оцінено в 4 млн. лей, націоналізовано й передано для використання місцевій владі. В 1944 році будівлю передали заснованому Чернівецькому медичному інституту для використання як гуртожитку. У цьому статусі будівля перебуває й нині.

Наприкінці 2000-х років з'явилась ідея відродити у будинку готель "Бристоль". Чернівецька міська рада повідомила про готовність сприяти. Потенційний інвестор, попередньо домовившись з нинішнім розпорядником приміщення БДМУ про будівництво нового гуртожитку, розпочав переговори з Фондом державного майна України. На цей час проект дещо загальмувався з огляду на відсутність у місті повноцінної влади. Проте, все йде до того, що готель "Бристоль" у Чернівцях таки отримає друге народження.

Чернівці - столиця Буковини. Одне з найкрасивіших і приємніших українських міст. Тут один з найкрасивіших в країні залізничний вокзал, Храм Святої Параскеви Сербської, Воздвиженський костел, будинок-корабель, Міська ратуша (кожного дня 12:00 з башти лунає мелодія "Марічки" у виконання трубача), художній музей, далі вулиця Кобилянської, німецький народний дім, вірменський і Успенський храм (найстаріша кам'яна українська греко-католицька церква в Чернівцях), театральний майдан і театр ім. Кобилянської, Єврейський народний дім, Чернівецький університет (включений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), Турецька площа (Чернівці побували у складі Туреччини, Модови, Румунії, Австро-Угорщини, СРСР, Русі, України), великий ровер, затишні вулички і бруківка, так звана П'яна церква, будинок Назарія Яремчука, далі ще один будинок-корабель, два будинки із однаковим номером (тут мешкала Ольга Кобилянська), будинок де мешкав Володимир Івасюк, рожевий храм - Собор Святого Духа.

Пам'ятки Чернівців

• Миколаївська дерев'яна церква (з 1607, реставрувалася 1954);
• кам'яна церква Святого Юрія на гіркоту (1767 в бароковому стилі);
• дерев'яна Троїцька церква в маглів (тисяча сімсот сімдесят чотири), перенесена в 1874 в Клокучка;
• дерев'яна Успенська церква на Калечанке (1783);
• міська ратуша з двоповерховою 45 метровою вежею в стилі ампір (1843-1847, архітектор А. Микулич), тепер міська рада;
• українська греко-католицька церква (1825-1830 у стилі бароко);
• кафедральний собор у візантійському стилі (1844-1864, архітектор Ролл);
• церква святої Параскеви в псевдороманському стилі, закінчена 1 862 (архітектор А. Павловський);
• резиденція буковинських митрополитів - з 1956 одну з будівель Чернівецького університету);
• вірмено-грегоріанському церква (1869-1875, архітектор Й. Главка);
• корпус Чернівецького університету (1874-1875);
• єзуїтський костел в неоготичному стилі (1893-1894);
• залізничний вокзал (1898-1903) в стилі модерн;
• міський театр (1904-1905, архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер) у стилі віденського бароко з елементами модерну (тепер музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської) і інші.