Білий Камінь

Білий Камінь (словацьк. Biela skala, давніше й досі на більшості мап — Biely kameň; пол. Biały Kamień) — частково скеляста вершина заввишки 1135 м у горах Втачнік у Словаччині. Вона лежить у північній частині хребта, у підрозділі Високий Втачнік, над селом Подградіє, приблизно за 6 км на південний захід від міста Гандлова, у Тренчинському краї (округ Прєвідза). Вершина заходить на землі Гандлови, Цигеля й Подградія; найближчі поселення — Подградіє на заході (близько 4 км), Цигель на північному заході (близько 5 км) і Нова Легота — частина Гандлови — на сході. Це остання, якщо рахувати з півдня на північ, вершина Втачніка, вища за 1100 м. Назва походить від світло-сірого кольору вивітрених скель великого виходу під вершиною.

Білий Камінь — виразне підвищення головного гребеня, приблизно на півдорозі між вершинами Яраба скала на півдні та Велький Гріч на півночі. Із півночі масив обмежує широке сідло під Велькім Грічем (близько 870 м), із півдня — мілкіше сідло під Орлиним Каменем (988 м). Сусідні вершини — Товстий Діл (1016 м) на півночі, Янчекова скала (843 м) і Брана (1036 м) на заході, Орлиний Камінь (1126 м) на півдні та Трасляви верх (798 м) на сході. Західні схили належать до басейну Нітри, а на східних починаються Гандловка (притока Нітри) і Лутильський потік у басейні Грону.

Як дістатися / маршрути

Головним гребенем Втачніка проходить червона далека позначка — Понітрянська магістраль. Вона перетинає плаский верх гори приблизно за 350 м на захід від вершини, а до самої вершини на краю урвища веде коротка стежка (близько 5 хв).

• З півночі — червоною позначкою з Гандлови через Велький Гріч.
• З півдня — гребенем від Втачніка через Орлиний Камінь.
• З Цигеля — синьою позначкою, що виводить на червону.

Офіційних часів переходу джерела не наводять, тож плануйте похід за туристичною картою Втачніка.

Що видно з вершини

Гребінь вкритий змішаним лісом, який відступає лише на східному краю, де стоїть масивна скеля. Звідти відкривається краєвид у напрямках від північного сходу до південного сходу: на Гандловську котловину біля підніжжя Втачніка, інші вершини хребта, Штявницькі гори, Яворіє, Поляну, Кремницькі гори та Велику Фатру. З місць із нижчою рослинністю видно також Малу Фатру, Стражовські гори й Повазький Іновець.

Природа та історія

Схили масиву круті й сильно розчленовані, а широкий верх доволі пласкі й полого спадає на північ, захід і південь. Він сформувався на чолі давнього лавового потоку: зі сходу його обмежує смуга андезитових стін, веж і скельних уступів завдовжки майже 1000 м і заввишки до 30–40 м. Андезит руйнується й досі — про це свідчать великі кам'яні розсипи, осипи й конуси під скелями. Масив вкривають великі букові ліси з домішкою явора та смереки. Майже весь верх гори разом зі скелями охороняє природний заповідник «Білий Камінь», створений саме для збереження цих лавових потоків.

Безпека, сезон і правила

Вершина стоїть просто на краю урвища: тримайтеся подалі від краю, особливо з дітьми, у тумані та на мокрому камені. Не сходьте зі стежок у заповіднику й не лазьте по осипах під стінами — андезит обсипається. Маршрут доступний цілий рік, але взимку гребінь засніжений. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

• Гора має дві назви: офіційно Biela skala, але на більшості мап — старіше Biely kameň.
• Скельна стіна Білого Каменя — це застиглий край давнього лавового потоку.
• Вода з гори тече у два різні басейни — Нітри та Грону.

Фото: Stanislav Doronenko, CC BY 2.5; Doronenko, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.