Замок Лазарів у селі Лезаря: ренесансна фортеця секеїв

Замок Лазарів (Castelul Lázár, угорською Lázár-kastély) стоїть у селі Лезаря (Lăzarea, угорською Gyergyószárhegy) приблизно за 6 км на північний захід від міста Георгень, в улоговині Дьордьо повіту Харгіта. Його вважають однією з найкрасивіших пам'яток ренесансної архітектури Трансильванії: над головним фасадом здіймаються мережані зубці з аркадами й розписами, а кутові бастіони надають садибі вигляду справжньої фортеці.

Родове гніздо Лазарів

Рід Лазарів — один із найвідоміших шляхетських родів секеїв. Він володів селом із першої половини XV століття, а грамота 1482 року згадує тут шляхтича Андраша Лазаря. Він був головним суддею секейських округів Чук, Дьордьо і Кашон і правив ними з місцевої садиби, тож Лезаря рано стала військовим і адміністративним центром краю. Мати князя Трансильванії Габора Бетлена походила з роду Лазарів, і майбутній князь провів тут раннє дитинство. Надбрамну вежу датує готичний напис 1532 року в проїзді. У 1626–1631 роках Іштван Лазар оточив вежу й садибу великим прямокутним муром із кутовими бастіонами; його герб 1632 року видно на стіні бастіону.

1707 року, під час повстання Ракоці, імператорські війська генерала Актона взяли в облогу і спалили резиденцію графа Ференца Лазаря, який підтримав куруців. Повернувшись 1711 року, граф відбудовував замок: тоді з'явилися «Дім паній» і Великий палац, нині відомий як Лицарська зала. Після нових пожеж 1748 і 1872 років замок занепав. Дослідження почалися в 1960-х роках, а у 1980-х за участі художнього табору, заснованого 1974 року, відновили надбрамну вежу, Великий палац, північний бастіон і ренесансні зубці. Через судову суперечку спадкоємців замок був зачинений від 2013 року і знову відкрився для відвідувачів 2022 року; тепер тут проходять виставки й культурні події.

Навіщо їхати

Замок Лазарів — рідкісна нагода побачити ренесансну архітектуру Трансильванії не в місті, а серед гірського села, на тлі лісистих схилів Гурґіу і Харгіти. Він невеликий, без музейної помпезності, але дуже фотогенічний, а історія роду, з яким пов'язані князі Трансильванії, робить прогулянку подвір'ям змістовною. Замок зручно поєднати з поїздкою до озера Лаку-Рошу і Бікадської ущелини.

Що побачити

• Головний південний фасад з надбрамною вежею між бастіонами і ренесансними зубцями: сліпі аркади з пілястрами, бази яких прикрашають розетки й голови блазнів, круглі отвори й розписані рослинні орнаменти. Три зубці збереглися в первісному вигляді, решту відтворено.
• Надбрамну вежу зі склепінчастим проїздом і готичним написом 1532 року.
• Герб Іштвана Лазаря в ніші на південно-західному бастіоні з ініціалами S.L. і латинським написом.
• Червону вежу в північно-східному куті, перебудовану на багатокутну у XVII столітті.
• Лицарську залу — довгий зал Великого палацу, де проводять виставки та події.
• Подвір'я з відкритими археологами фундаментами давньої садиби та рештками господарських будівель уздовж мурів.

Практична інформація

Замок стоїть у селі Лезаря, на вулиці Aleea Bástya, поруч із дорогою з міста Георгень до міста Топлиця. Від залізничного вокзалу Георгень — близько 6 км. З України найзручніше їхати через пункт пропуску Порубне — Сірет і далі через міста Сучава та Ватра-Дорней; від кордону — близько 280–300 км.

За даними туристичного порталу повіту Харгіта, замок відчинений з вівторка до суботи з 9:00 до 17:00, у неділю — лише за попередньою домовленістю за телефоном +40 745 295 925, у понеділок — вихідний. Квиток для дорослих коштує 35 леїв, для пенсіонерів і груп понад 25 осіб — 30 леїв, для студентів і мешканців села — 20 леїв, діти до 7 років — безкоштовно; професійна зйомка — 200 леїв. Дата цих даних не вказана, тож уточнюйте перед поїздкою, наприклад через сторінку замку у Facebook. Замок частково реставрований: на подвір'ї є нерівні ділянки й руїни, тож зручне взуття не завадить. На огляд варто закласти близько години.

Що поруч

• Францисканський монастир на пагорбі над замком, у тому ж селі.
• Сирна майстерня в місті Георгень — витримані сири улоговини Дьордьо.
• Вершина Хешмашул-Маре — найвища в масиві Хешмаш, на схід від Георгень, по дорозі до озера Лаку-Рошу.
• Замок Міко в місті М'єркуря-Чук — ще одна ренесансна резиденція секейської шляхти, близько 60 км на південь.
• Базиліка в Шумулеу-Чук — головна католицька проща Секейського краю.

Офіційний сайт: facebook.com

Фото: Nenea hartia, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; PMAXIMUS, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Utilizator:Țetcu Mircea Rareș at ro.wikipedia, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.