Річка Виженка

Найближче проживання

Річка Виженка знаходиться у однойменному селі Чернівецької області. На річці Виженці знаходиться відомий водоспад Миква(Міква). Тиха течія річки перервана невеликим обривом, з якого вода спадає вниз, утворюючи природну чашу – єдине місце, де можна не тільки зануритися, а й поплавати, над водоспадом – підвісний місток.

На початку XVІІІ століття Ісраель Баал Шем Тов, у перекладі з Івриту означає "господар доброго імені", який народився 1700 року на Буковині, жив у Косівському районі, пас вівці, був одружений на доньці свого господаря, а пізніше біля підніжжя гори Німчич, на річці, облаштував Мікву (місце для ритуального омивання), освятив її і згідно з талмудом, кожну п'ятницю перед шабатом приходив змивати гріхи, купаючись у Мікві. Крім того, якщо помити посуд у Мікві, він стає кошерним. Пізніше, Ісраель Баал Шем Тов став засновником хасидизму (сьогодні існує більше 50 напрямків хасидизму). Похований Цадик (у перекладі з Івриту "цадик" означає "справедливий, святий") в Меджибожі (Хмельницька область). Його онук, учень і продовжувач хасидизму Рабин Нахман Бреславський похований в місті Умань, яке сьогодні стало Меккою для хасидів. Аналогів Мікви у підніжжі перевалу Німчич в Україні немає.

Згідно з легендою, ці води мають цілющі властивості, однак для того, щоб випробувати лікувальні особливості води, необхідно скупатися у цій водоймі оголеним. Для того, щоб сюди потрапити, необхідно пройти вниз по стежці до річки Виженка і ще трохи по її течії. Там течія переривається невеликим обривом, з якого вода спадає вниз. Над водоспадом розташований старенький підвісний місток. Саме неподалік від Вижниці засновник хасидизму, який тут провів життя відлюдника близько семи років, відкрив для себе постійну присутність Бога у природі, тепер це місце називається Міквою (місце для ритуального омивання), за легендою щоб випробувати чудові властивості води і отримати благословення потрібно скупатися у водоймі оголеним.

Водоспадик у Виженці належить до пам'яток природи України.

Село Виженка є одним із основних туристичних населенних пунктів Вижницького району та центром зеленого туризму Буковини. Населення (за останнім переписом): 1380 чол. Відстань до міста Чернівці: 80 км. Громада пишається джерелом „Буркут” - сульфатно-залізо-алюмінієва вода.
Відоме з XVIII ст. як Верхня Вижниця. Повз село пролягає шлях до перевалу Німчич (Турецька Вершадь) (586,3 м).
З 1859 року і до Першої світової війни Виженка була австро-угорським курортом. Мечислав Рей близько 1860 року після проведеного поділу спадку родини став власником маєтку у Виженці (також Вижниці, Бабні, Чорногузах, Рівні) на Буковині. Гордістю села є однокупольна дерев'яна церква Івана Сучавського (1792) в гуцульському стилі, каплиця на честь ліквідації кріпосного права на Буковині в 1848 році (розташовується поруч з церквою святого Миколая), Миколаївська церква (1920-ті роки, дерев'яна, вкрита бляхою).
Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття Виженку відвідали видатні діячі культури: Ю. Федькович, О. Кобилянська, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стефаник, Марко Черемшина. В 1902 році тут народився Опанас Шевчукевич – відомий український скульптор, лікар, письменник.
Розвитку народного мистецтва села Виженка сприяли поетична краса прикарпатського краю, наявність доброякісної сировини, природні здібності майстрів. Традиційні народні промисли: різьба по дереву, вироби з дерева, писанкарство, вишивка.
Миколаївська церква у селі Виженка Чернівецької області, поруч із містом Вижниця була зведена упродовж 1921-1925 рр. за канонами характерної для цієї місцевості гуцульської школи народної архітектури і знаходиться у південній частині села на підвищенні, біля стрімкого закруту дороги. Схожою є, наприклад, церква св. Параскеви у селі Усть-Путила.
Миколаївська дерев'яна церква – хрестоподібна у плані, тризрубна, триверха, з майже однаковими восьмигранними верхами над усіма трьома частинами цієї споруди. До нефа з обох сторін добудовано великі прибудови, увінчані баньками, що створює ілюзію п'ятиверхого галицького храму. Нині храм майже повністю (окрім самої нижньої частини зрубів, яка пофарбована зеленою фарбою) вкритий бляхою. Церква оточена великим вільним простором, то ж її добре оглядати з різних сторін. Лише з північно-східного боку, від дороги, росте декілька дерев. З північного та західного боку на певній віддалі тягнеться цвинтар.
Неподалік знаходиться мурована дзвіниця, яка дещо подібна на дзвіницю сусідньої церкви св. Івана Сучавського у цьому ж селі. Дзвіниця стінового типу, складається з п'яти колон. При дорозі, поблизу Миколаївської церкви знаходиться вкрита ґонтовим дахом мурована капличка. За свідченнями істориків, її збудували у 1848 р. на честь відміни кріпосного права у Австрійській імперії. Численні написи на капличці свідчать про поневіряння селян на панщині, про важкі обов'язкові повинності, хвороби та всі негаразди місцевих мешканців, які випали на їхню долю у XІX ст. Ці написи полюбляють читати мандрівники та подорожуючі, адже село Виженка є одним із центрів зеленого туризму на Буковині.