Велика Рицежова

Велика Рицежова (пол. Wielka Rycerzowa, словац. Rycierova hora) — вершина заввишки 1226 м у групі Великої Рачі на польсько-словацькому кордоні. З польського боку її зараховують до Живецько-Кисуцьких Бескидів, зі словацького — до Кисуцьких Бескидів. Вершиною проходять державний кордон і Великий Європейський вододіл між басейнами Балтійського та Чорного морів. У давніших путівниках, зокрема в Казімєжа Сосновського, гора мала назву Буковина.

Вершина лежить у головному гребені між Майхеровою (1105 м) і перевалом Пшислоп (940 м). Від неї на північний схід відходить звивистий бічний гребінь через Малу Рицежову (1207 м), Вєрталувку, Котаж і Мунчол аж до долини Соли в Уйсолах — він повністю лежить у Польщі. Між Великою й Малою Рицежовою розташований трав'янистий перевал Під Рицежовою (Гальний, 1165 м). Польська частина гори належить до села Собулівка в ґміні Уйсоли Живецького повіту Сілезького воєводства, словацька — до кадастру Нової Бистриці в окрузі Чадця.

Як дістатися / маршрути

Більшість шляхів сходиться біля притулку PTTK «Бацувка на Рицежовій» на полонині під вершиною (середній час — за польською Вікіпедією):

• червоний з Рицерки через Мляду Гору — близько 4 год;
• чорний або жовтий із Собулівки — близько 1,5 год;
• зелений із Собулівки через перевал Пшислоп, далі жовтим — близько 2,5 год;
• зелений з Уйсол через Мунчол — близько 3 год;
• зелений з Колонії (Рицерка-Ґурна) через перевал Пшеґібек, далі синім або червоним — близько 3 год;
• жовтий з Ґлінки — близько 2,5 год;
• червоний гребенем зі Звардоня через Велику Рачу — близько 10 год.

Зі словацького боку вершини досягають зеленим шляхом із Вихилівки через сідло Прислоп, синім — від розвилки Талапків Бескид, а червоний гребеневий шлях уздовж кордону веде від Великої Рачі через перевал Пшеґібек.

Що видно з вершини

На вершині стоїть тригонометричний знак. Сама верхівка частково заросла лісом, тож краєвиди з неї лише вибіркові: видно Велику Рачу, перевал Пшеґібек із присілком Колонія та деякі вершини Малої Фатри, як-от Великий Розсутець. Найкращі краєвиди відкриваються з полонини Рицежової на перевалі між Великою та Малою Рицежовою: звідти видно Сілезькі Бескиди, хребет Ліповської й Пільска, а далі — масив Бабої Ґури. Словацькі джерела згадують із частково безлісих місць далекий вид на Кривянську Фатру, Оравські Бескиди, Оравську Маґуру й Татри. Добрим оглядовим місцем є також скельний виступ на західному схилі.

Природа та історія

Схили спадають у три долини — потоків Ціха, Дзьобаки та Майовського потоку. Північну частину масиву дренують притоки Соли, південну — потік Вихилівка, що впадає в Бистрицю. На південних, словацьких схилах розташована пам'ятка природи «Вихилівські скелі» зі зсувом. Словацька частина гори лежить у Заповідній ландшафтній області Кисуце, а притулок під вершиною — у Живецькому ландшафтному парку.

Назва гори походить від сіл Рицерка-Дольна і Рицерка-Ґурна, що, ймовірно, колись належали лицарям (пол. rycerz — лицар); їх згадує Анджей Комонецький у «Живецькій хроніці». Притулок «Бацувка на Рицежовій» відкрили 14 вересня 1975 року за проєктом Станіслава Карпеля: це перша з серії невеликих дерев'яних «бацувок», які PTTK згодом збудував і в інших горах.

Безпека, сезон і правила

Велика Рицежова доступна цілий рік. Взимку на гребені глибокий сніг, а в тумані на відкритих полонинах легко збитися, тому тримайтеся маркування. Під час переходу гребенем пам'ятайте, що частина шляхів пролягає словацьким боком. У польських Бескидах допомогу надає GOPR: 985 або +48 601 100 300, у Словаччині — гірська служба HZS: 18 300 (+421 18 300); загальний номер 112.

Фото: The original uploader was Jurbox at Polish Wikipedia., CC BY-SA 2.5; Hulek, CC BY-SA 3.0; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; j, CC BY-SA 4.0; Pudelek at Polish Wikipedia, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.