Осмолода

Офіційна дата заснування - 1873 рік. Населення приблизно 60 осіб. У селі немає навіть початкової школи, хоча за часів СРСР дітей було більше і початкова школа працювала. Село Осмолода - давнє поселення лісорубів, лежить у високогірній долині річки Лімниці. Назва походить від гори Молода ("Ось Молода"), неподалік від якої розташоване село. Невелика кількість жителів (близько 60 осіб) спричинена розташуванням села (практично кінець дороги) та міграцією місцевих за кордон. Рожнятівський район Івано-Франківщини, до якого належить Осмолода, - взагалі батьківщина української еміграції. У 1891 році мешканці Небилова І., Пилипів та В. Ілиняк, шукаючи кращої долі, залишили рідне село і виїхали до Канади, поклавши початок багатотисячному потоку шукачів кращої долі. Мешканці села встановили пам'ятник землякам. 

Через Осмолоду протікає річка Молода, яка ще в 1980-х роках вважалася найчистішою річкою в Європі. Трохи нижче за течією річки розташоване урочище Підлюте, в якому є вілла "Кедрова палата", збудована на початку XX ст. Вона відома як курорт і літня резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Навколишні землі здавна належали Львівській метрополії УГКЦ і були місцем відпочинку та лікування львівських митрополитів, що зумовлювалося великою кількістю природних мінеральних джерел, багатих на сірководень. 12 серпня 1934 р., в неділю, відбулося урочисте відкриття кедрового заповідника, на якому були присутні митрополит Андрей Шептицький, науковці, численні гості. Через місяць, 20 вересня 1934 р., за рішенням станиславівського воєводи ділянку розповсюдження сосни кедрової європейської в Ґорґанах юридично визнали заповідником. Було виділено низку об'єктів, що займали площу 18 км² і пропонувалися як заповідні: ялицевий, ільмово-яворовий, сосновий, буковий, урочище "Ставки", що об'єднувало три високогірні ставки, окремі торфовища і скельні резервати та урочище "Підлюте" ("Живець", "Підлюте" і "Палата").

Оглянути "Кедрову палату" можна дорогою до села, її добре видно праворуч від дороги. На території можна набрати мінеральної води просто з джерела. 

Тепер резиденція перетворилася на монастир отців василіян. У самій Осмолоді розміщувалися тартаки (лісопильні), які були власністю митрополії. За 10 км від Осмолоди в урочищі Ангелів збереглася Ангелівська доменна піч 1810 року, збудована Антоном Ангеловичем, який посприяв створенню тут залізоробного підприємства: було зведено доменну піч, 12 шахт для добування руди, 2 гамарні (фабрики з переробки заліза), кузню для виробництва цвяхів. Комплекс пропрацював всього 6 років і був сильно зруйнований під час Першої світової війни. Знайти цю пам'ятку промислової архітектури неважко - потрібно зупинитися біля інформаційного щита про домну, не доїжджаючи до Осмолоди, потім перейти мостом на інший берег річки, далі стежка ліворуч виведе вас до печі. 

У селі є кілька продуктових магазинів, робітничий гуртожиток і їдальня, форелеве господарство, розвивається "зелений туризм". Осмолода - привабливе місце для пішохідного туризму: звідси є вихід на хребти і вершини Ігровець, Сивуля, Попадя, Ґрофа, Аршиці. Стежки навколо Осмолоди найкраще розчищені та промарковані. В урочищі Лужки, між хребтом Аршиця та горою Кінь, львівські монахи-студити частково відбудували скит св. Андрія Первозванного, зруйнований радянською армією під час Другої світової війни.

Неподалік від села розташовані природоохоронні території: ландшафтний заказник "Ґрофа", Яйківський заказник, Болото Мшана, Болото Лютошари, урочище "Сивуля", урочище "Лопушна", урочище Котелець, пам'ятка природи "Озеро Росохан", Ландшафтний заказник Ріка Лімниця.

Місця рідко відвідуються туристами, причиною чого є слабо розвинена відпочинкова інфраструктура, відсутність нормальних доріг, і, відповідно, транспорту. Але це має свої переваги для тих, хто прагне спокійного відпочинку в тихому місці, на природі. Річка Лімниця - пам'ятка природи загальнодержавного значення — вважається найчистішою рікою в Європі.

Станом на 23 липня 2014 року у селі працює мобільний зв'язок лише від Київстар. У Рожнятівському районі робітники автодору в посиленому режимі з нагоди відзначення 150-річчя з дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького ремонтували автодорогу Калуш-Осмолода.