Стрийський краєзнавчий музей "Верховина"

Стрийський краєзнавчий музей "Верховина" - районний краєзнавчий музей у місті Стрию Львівської області, зібрання матеріалів і предметів з етнографії та історичного розвитку Стрийщини. Музей розташований у центрі міста за адресою: вул. Олесницького, 15. Директор закладу - Верес Галина Володимирівна (народилася 6 квітня 1958, освіта вища, безпартійна, проживає в місті Стрий).

Колишня власність стрийського адвоката і громадсько-політичного діяча Євгена Олесницького. Побудований у 1899 році. Тут до 1909 року проживав адвокат Олесницький і мав свою юридичну канцелярію. У 1909 році він очолив товариство “Сільський господар” і переїхав до Львова . Свій будинок продав українській “Касі задатковій”. Згодом ця будівля стає осередком життя української громади міста. У 1918-1919 роках тут квартирували старшини Української Галицької Армії. За польської влади, у 1920-1939 роках тут розташовувались домівки різних громадських організацій: “Пласту”, “Союзу Українок” та ін. У 20-х роках діяли філії Українського музичного інституту, “Рідної школи”. У часи німецької окупації тут була кухня, яка обслуговувала німецький шпиталь. Від 1946 року і до сьогоднішніх днів в цьому будинку – Стрийський краєзнавчий музей “Верховина”.

Стрийський краєзнавчий музей «Верховина» заснований 1932 року заходами Р. Домбчевського при співпраці О. Сілецького (він був головою колекціонером), О. Бачинської, Т. Залеського й І. Максимчука; певний час кустошем (доглядачем) музею був український художник Олекса Харків. Вже 1937 року кількість експонатів склала близько 2 000 одиниць.

1939 року з включенням Західної України до складу УРСР заклад був удержавлений. По Другій світовій війні музей було реорганізовано. Відтоді ж, від 1946 року музей розміщується у колишньому будинку стрийського адвоката і громадсько-політичного діяча Євгена Олесницького (збуд. 1899 року), який наприкінці 1910-х він продав українській «Касі задатковій», і згодом ця будівля стала осередком життя української громади міста, в т.ч. і за польської влади (у 1918-1919 роках тут квартирували старшини Української Галицької Армії, у 1920-39 рр. тут розташовувались домівки громадських організацій «Пласту», «Союзу Українок»), а за німецької окупації в будинку була кухня, яка обслуговувала німецький шпиталь.

Вже за незалежності України Стрийському краєзнавчому музею «Верховина» надано державний статус - відповідно до Постанови КМУ від 2 лютого 2000 року № 209 заклад віднесено до переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.

Фонди Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» налічують понад 26 тисяч одиниць зберігання.

У музеї діють 6 постійних експозицій та 2 зали зі змінними виставками. Музейна експозиція складається з 3 відділів:

• Природа Стрийщини (два зали) розповідає про геологічне минуле, корисні копалини, флору та фауну південно-західної частини Львівщини;
• етнографічний (один зал) - демонструє зразки народних ремесел, знайомить із побутом, звичаями та обрядами Бойківщини;
• Історія краю (три зали) - інформує про найдавніші поселення на території Стрийщини, історію середньовічного Стрия, опришківський рух. Висвітлює історію Стрийщини в період Австрійського панування, події Першої світової війни, боротьбу краян за Українську державу. Окрема кімнати присвячена звитязі вояків УПА.

Найцінніші з експонатів є стародруки, ікони, народний одяг, бойківські і гуцульські писанки, взірці вишивок, рідкісні книги, монети, медалі, а також зброя козаків і опришків, старовинні музичні інструменти тощо.

На правах підрозділів-філіалів закладу функціонують Меморіальний комплекс «Борцям за волю України», меморіальний музей художника Петра Обаля, меморіальний музей Ольги Бачинської, музей родини Бандерів та виставкова зала.

Музей організовує наукові краєзнавчі конференції, має свої друковані видання — спецвипуски газети «Краєзнавчий вісник» та два збірники краєзнавчих розвідок.

При музеї діє бібліотека, яка налічує понад 5 тисяч одиниць природничої, історичної, художньої літератури, а також зберігає крайові періодичні видання, починаючи з другої половини ХХ століття.