Шевченкове

Шевченкове - село Долинського району Івано-Франківської області. Колишня назва - Велдіж. Географічне розміщення між гір породило назву Велдіж - "велика діжа". З пташиного польоту село нагадує велику діжку. З півночі-сходу село оточують гори Кримянець, Клива. На півдні - гора Нягра, на заході - гора Лиса.

У селі розташований Шевченківський заказник, неподалік від села - ботанічні пам'ятки природи "Руська Буковинка" і Урочище "Під Німецькою полонинкою".

Перші згадки про село Велдіж з'являються в першій люстрації в (1469 р.). Федір Чалганський за подароване йому село Велсдіч зобов'язується утримувати трьох арбалетників і здорових коней. Тоді в цьому регіоні активно видобували залізну руду. В ті часи руські князівства були поділені на повіти, і Велдіж належало до Жидачівського повіту.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документуються млин і 5 ланів (близько 175 га) оброблюваної землі. У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького.

Багатий ліс (дерева, гриби, ягоди, звірі), видубуток залізної руди, солеваріння (неподалік, в м. Долині) сприяли розвиткові цього регіону. В XVIII ст. в Велдіжі було збудовано фабрику Готліба, яка випускала широкий асортимент металевих виробів. Це були лопати, сокири, ободи для коліс, плуги, косарки і т. д. Фабрика існувала до 1930 року. Також у присілку Жакля діяла гамарня, де виготовляли залізні машини-січкарні.

У 1939 році в селі проживало 2910 мешканців (1890 українців-грекокатоликів, 600 поляків, 50 українців-римокатоликів, 320 євреїв і 50 німців та інших національностей).

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Велдіж Вигідського району перейменовано на село Шевченкове.