Церква Різдва Пресвятої Богородиці "Гореча", Чернівці

Найближче проживання

Історичні пам'ятки в Чернівцях збереглися не тільки в центрі міста. Так склалося, що найдавніша кам'яна споруда міста знаходилася історично не в самому місті, а в його передмісті, яке ввійшло до його складу в 60-х роках. Йде мова про церкву Різдва Пресвятої Богородиці, яка знаходиться в районі Гореча, що раніше було невеличким поселенням.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці - найдавніший мурований православний храм сучасних Чернівців. У літературі його часто називають "Різдво-Богородичним" або "Свято-Георгіївським". Освячений на честь Різдва Пресвятої Богородиці, він має також приділи св. вмч. Георгія Переможця та св. вмц. Варвари. Ще 1912 року церква визнана пам'яткою архітектури.

Довколишні землі у 18 столітті були даровані під монастир. На його території і була побудована церква Різдва Богородиці. На початку 1760-х років, на місці старої дерев'яної церкви, ігуменом Монастиря "Гореча" Артемоном (Кініцьким) було закладено новий монастирський храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. При зведені культової споруди організаційну та фінансову підтримку надавали чимало впливових осіб. Активну участь брали тогочасні молдавські митрополити Яків (Путнянський) та Гавриїл (Каллімакі). Жертвували: господар Григорій ІІІ Гіка та російська імператриця Катерина II. 1767 року новозбудований храм було освячено.

Після входження Буковини до складу Австро-Угорщини, монастир закривається і церква стає парафіяльною. Були заборонені будь-які будівельні роботи в ній без відома влади. Сильно постраждала в часи Першої світової війни, але була повністю відремонтована після.

За радянський період церква функціонувала. Востаннє реставровувалася 1992 року. Через 3 роки відновив свою діяльність монастир Гореча і вона знов стала монастирським храмом.

"Церква Різдва Пресвятої Богородиці" монастиря "Гореча" збудована в стилі бароко, із гармонійним поєднанням українського та молдавського архітектурних стилів. При спорудженні храму було передбачено й можливе оборонне призначення - масивні зовнішні стіни (1,5 м), бойова галерея вздовж другого яруса і вузькі вікна. Як і переважна більшість буковинських православних храмів XVI-XVIII ст.ст. "Різдво-Богородична церква" побудована у формі витягнутого прямокутника. Приєднані до нього три екседри (велика вівтарна абсида та дві менші бокові) утворюють, характерний для молдавського храмового будівництва, "трилисник".

Суттєвою відмінністю церкви монастиря "Гореча" від тогочасних буковинських храмів (безкупольних або з одним верхом) є наявність семи різномірних куполів. Три великих куполи з світловими барабанами мають практичне значення, чотири малі - виконують декоративну функцію. В оздобленні фасаду та тонкому промальовуванні архітектурних елементів проявляються риси українського бароко. Доповненням до екстер'єру церкви служить стара монастирська дзвіниця, що розташована у південно-східній частині подвір'я. Каркасна двоярусна та накрита скатним дахом дзвіниця була зведена одночасно з храмом. Перший її ярус обшитий тесаним брусом, другий відкритий. Мідні дзвони для неї, на замовлення ігумена Артемона (Кініцького), відлили (1773–1774) на Садагурській монетарні. Щоправда, під час Першої світової війни австрійська влада, яка відчувала нагальну потребу в кольорових металах, реквізувала старі монастирські дзвони для їх переплавки в Угорщині.

Вражаючим є інтер'єр храму, який залишився майже первозданним. Триаркова колонада, що відділяє передню частину нави, посилює розкриття внутрішнього простору церкви. На верхній ярус, у якому розміщено приділи св. вмч. Георгія та св. вмц. Варвари, ведуть старовинні гвинтові сходи. Особливу цінність становлять фрескові розписи, якими покриті стіни, куполи та склепіння. Зокрема у бабинці збережено живопис XVIII ст.: фрески "Страшний суд" та "Чудо Святого Георгія о змії".

Побутує легенда, що 1823 року під час зустрічі імператорів Австрії та Росії в Чернівцях церкву відвідав імператор Олександр І, який любив прогулюватися містом. Але ніхто з австрійських підданих його не знав. Одного разу його зупинили жандарми і вимагали показати документи, що ввело царя в конфуз.

Не відомо, чому саме він прогулювався до церкви на Горечі, але і тут йому не пощастило – на подвір'ї на нього напали собаки, і відганяти їх він був змушений ціпком, вирваним із паркану довкола церкви. Сім'я місцевого паламаря відігнала собак. Але ціпок цар залишив і за легендою він ще довго зберігався в храмі. А цар заодно пожертвував на храм 50 золотих дукатів.

Церква розташована на вулиці Троянівська,1. З центру міста вам необхідно проїхати тролейбусом № 4 від зупинки вул. Садовського до музею народної архітектури та побуту, який знаходиться неподалік. Якщо їхати автомобілем дорогою на Кам'янець-Подільський або Хотин, то церква якраз знаходиться перед мостом через Прут.

Час роботи: церква Різдва Богородиці належить монастирю і постійно функціонує.

Чернівці - столиця Буковини. Одне з найкрасивіших і приємніших українських міст. Тут один з найкрасивіших в країні залізничний вокзал, Храм Святої Параскеви Сербської, Воздвиженський костел, будинок-корабель, Міська ратуша (кожного дня 12:00 з башти лунає мелодія "Марічки" у виконання трубача), художній музей, далі вулиця Кобилянської, німецький народний дім, вірменський і Успенський храм (найстаріша кам'яна українська греко-католицька церква в Чернівцях), театральний майдан і театр ім. Кобилянської, Єврейський народний дім, Чернівецький університет (включений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), Турецька площа (Чернівці побували у складі Туреччини, Модови, Румунії, Австро-Угорщини, СРСР, Русі, України), великий ровер, затишні вулички і бруківка, так звана П'яна церква, будинок Назарія Яремчука, далі ще один будинок-корабель, два будинки із однаковим номером (тут мешкала Ольга Кобилянська), будинок де мешкав Володимир Івасюк, рожевий храм - Собор Святого Духа.
Пам'ятки Чернівців
Миколаївська дерев'яна церква (з 1607, реставрувалася 1954);
кам'яна церква Святого Юрія на гіркоту (1767 в бароковому стилі);
дерев'яна Троїцька церква в маглів (тисяча сімсот сімдесят чотири), перенесена в 1874 в Клокучка;
дерев'яна Успенська церква на Калечанке (1783);
міська ратуша з двоповерховою 45 метровою вежею в стилі ампір (1843-1847, архітектор А. Микулич), тепер міська рада;
українська греко-католицька церква (1825-1830 у стилі бароко);
кафедральний собор у візантійському стилі (1844-1864, архітектор Ролл);
церква святої Параскеви в псевдороманському стилі, закінчена 1 862 (архітектор А. Павловський);
резиденція буковинських митрополитів - з 1956 одну з будівель Чернівецького університету);
вірмено-грегоріанському церква (1869-1875, архітектор Й. Главка);
корпус Чернівецького університету (1874-1875);
єзуїтський костел в неоготичному стилі (1893-1894);
залізничний вокзал (1898-1903) в стилі модерн;
міський театр (1904-1905, архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер) у стилі віденського бароко з елементами модерну (тепер музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської) і ін.