Рахиня

Рахиня - село Долинського району Івано-Франківської області. Село Рахиня розташоване у долині річки Сівка на схід від міста Долини. Відстань від села до районного центру становить 7 км. Через нього проходить залізниця Львів – Чернівці із зупинкою приміського потяга. Перша історична згадка про село є з 1395 року. До 1971 року на території села діяли солеварні.

Жителі Рахині брали активну участь у визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького, а також у повстаннях проти польської шляхти. Для захисту від нападників селяни насипали великі вали, залишки яких збереглися у східній частині села. У селі є обеліск воїнам, які загинули у вирі Другої світової війни, символічна могила Січових Стрільців, Хрест в пам'ять про голодомор 1932-1933 років, пам’ятний знак "600-річчю Рахині".

У люстрації 1469 року згадується повинність села в оснащенні та постійному утриманні одного списника і двох лучників. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується оренда 4 ланів (близько 100 га) оброблюваної землі Дубравськими та ще 3 ланів - Раськом. В 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького.

У 1668 році в Долині пройшло т. зв. "Долинське повстання". Розпочалось воно з Рахині, коли один із польських панів хотів конфіскувати майно в селян. Повстання перекинулось через сусідні села в Долину. Головний штаб був у селі Тростянець, де проходив вишкіл молодих новобранців. Після загальної мобілізації поляки змогли придушити збройний спротив.

До 1791 року існувала солеварня. Рахиня була у володінні полонізованих руських родів Чурилів, Дідушицьких, а також Слобода з соляними банями Лісна і Новиця (Новичка), Пациків, Лолин, Нягрин над Свічею, Сенечів, Рівня коло Слободи над Лімницею, Топільське та Голинь над Сівкою.

У 1880 році було 167 будинків і 738 мешканців у селі та 8 будинків і 48 мешканців на прилеглій території, до якої належали Якубів, Яворів і Велика Тур'я (538 греко-католиків, 176 римо-католиків, 59 юдеїв, 13 інших визнань; 588 українців, 34 поляки, 164 німці), церква святого Іллі (парохія в Долині) та школа філіальна. У 1939 році в селі проживало 1410 мешканців (1050 українців, 30 поляків, 20 латинників, 30 євреїв і 280 німців та інших національностей).

Неподалік від села розташовані заповідні урочища: Березина, Дубове, Надіїв, Під гаєм, Підліс і Рахиня.

Сільська церква святого пророка Іллі хрестоподібна, цегляна, п’ятикупольна. Іконостас чотирьох’ярусний. Побудована 2000 року на кошти громади і освячена 16 серпня єпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом (Василиківим). Дзвіниця цегляна, трьохрівнева. Згадки про церкву в селі Рахиня сягають приблизно 1860 року, але конкретно відомостей немає, через те, що у 1982 році святиню знищили, а разом із нею і всю документацію. У 1989 році на місці зруйнованої церкви була збудована каплиця, де богослужіння відправляв Долинський благочинний Йосиф Жовнірович (до 2000 року). Біля каплиці, яка побудована на місці зруйнованої церкви є дзвіниця – збудована 1860 року. На цьому ж місці є памятний Хрест датований 1906 роком. При церкві діє братство і сестринство.

Віддаль: до Долини - 10 км.; до Івано-Франківська - 70 км.