Постевару

Постевару (рум. Vârful Postăvarul, у народі Postăvaru, нім. Schuler, угор. Keresztényhavas) — вершина заввишки 1799 м, найвища вершина невеликих гір Постеварул поблизу Брашова в Румунії. Разом із сусідньою П'ятра-Маре вони утворюють Бирсейські гори на південному краю Брашовської улоговини; географи відносять їх до Карпат Вигину, тобто до самого південного закінчення дуги Східних Карпат. На захід здіймається масив Бучеджі, на південь — перевал Предял, а на схід за долиною Тімішу — П'ятра-Маре. Масив займає понад 170 км² і височить над Брашовською улоговиною більш ніж на 1200 м, тому здається значно вищим, ніж є насправді.

На північних схилах, на невеликому плато на висоті 950–1000 м, лежить відомий гірськолижний курорт Пояна-Брашов, від якого до вершини лише 3,2 км. Від вершини на північний схід тягнеться головний гребінь через Руя (1658 м), Крукуру-Маре й Варна аж до Дирсте; від нього відгалужується відріг, що закінчується в самому Брашові горою Тимпа (955 м). На південний захід відходить стрімкий гребінь Мукія-Кеїй.

Як дістатися / маршрути

З Пояна-Брашов на вершину, за англійською Вікіпедією, можна легко піднятися канатною дорогою; її верхні станції стоять за кілька сотень метрів від вершини. Пішки з курорту веде маршрут, позначений червоним хрестом, через ущелину Препастія-Лупулуй («Вовча прірва»). Повз вершину, за 60 м від неї, проходить синя смуга від Тімішу-де-Жос через хату Постевару (Юліуса Ремера) до брашовського району Дирсте; цим відтинком іде й європейський далекий маршрут E8. За угорською Вікіпедією, у масиві прокладено близько 30 маркованих туристичних шляхів, а румунська Вікіпедія налічує 35 офіційно затверджених маршрутів різної складності. Розклад канатних доріг змінюється, тож перевіряйте його перед виходом.

Що видно з вершини

З вершини видно гребінь П'ятра-Краюлуй і масив Бучеджі зі скелями Колцій-Морарулуй, а на північ — Брашов із горою Тимпа посередині та рівнину Бирсейської землі. Узимку тут часто буває температурна інверсія: коли Брашовська улоговина тоне в тумані й холоді, на Пояна-Брашов і на вершинах світить сонце і тепліше.

Природа та історія

Масив складений флішем, юрськими вапняками, крейдовими породами й пісковиками. Північні схили пологі й здебільшого лісисті, а на півдні трапляються стрімкі скельні стіни, осипи та ущелини; гребінь Мукія-Кеїй зі скельними «Кам'яними воротами» (Порціле-де-П'ятре) люблять скелелази. Більшу частину гір вкривають мішані ліси — хвойні та букові; хвойні переважають вище 900 м. Тут водяться олені, сарни, кабани, вовки, лисиці й ведмеді — за угорською Вікіпедією, ведмеді ночами навідуються навіть до сміттєвих баків у брашовських районах Ноуа й Рекедеу. Середня річна температура на вершині — від 0 до 2 °C, опадів випадає близько 1100 мм на рік, а зима у верхній частині гір триває чотири–п'ять місяців.

Румунська назва походить від імені вівчаря Стойки Постевару, угорська — від села Крістіан (Keresztényfalva) під горою. Німецька назва Schuler («шкільна гора») нагадує, що гора й Пояна-Брашов колись належали брашовському німецькомовному ліцею, заснованому 1541 року. Поблизу вершини в 1881–1883 роках брашовська секція Семигородського карпатського товариства (SKV) збудувала гірську хату — третій туристичний притулок на теренах сучасної Румунії; 1935 року його назвали на честь ботаніка й піонера туризму Юліуса Ремера, 1945-го націоналізували, а 2004-го повернули товариству. Біля вершини стоять ретранслятор і радіонавігаційний маяк.

Безпека, сезон і правила

Перший мороз тут буває вже у вересні, а останній може затриматися до червня; сталий сніговий покрив лягає з жовтня. Узимку північні схили зайняті гірськолижними трасами. Ведмеді в цих горах — звичайне явище, тому Salvamont радить ходити групою й розмовляти, не сходити з маркованих стежок, не ходити ввечері та вночі, тримати собак на повідку й не залишати їжі біля намету; від ведмежати відходьте — ведмедиця майже завжди поруч. Перед походом перевірте прогноз погоди, візьміть теплий одяг, ліхтарик і заряджений телефон. У разі біди телефонуйте на національний диспетчер 0SALVAMONT — 0725 826 668 або 112; поради Salvamont щодо зустрічей із тваринами — на сайті Salvamont România.

Фото: Bluecipo, CC BY-SA 3.0; L.Kenzel, CC BY 3.0; Mihai Burlacu, CC BY-SA 3.0; Gabriel, CC BY 2.0; Whitepixels, CC0; L.Kenzel, CC BY 3.0 — Wikimedia Commons.