Монастир Хорезу: шедевр бринковянського стилю, ЮНЕСКО

Монастир князя Бринковяну

Монастир Хорезу, або історично Хурезь (Mănăstirea Hurezi), стоїть у тихій долині біля підніжжя гір Кепецинії, за кілька кілометрів від міста Хорезу (Horezu) у повіті Вилча. Це головна фундація валаського господаря Константина Бринковяну (Constantin Brâncoveanu, правив у 1688–1714 роках), якого Румунська православна церква шанує як святого мученика. Князь заклав монастир на другому році свого правління, 1690-го; головну церкву освятили 8 вересня 1693 року, а весь комплекс завершили восени 1697-го. Будівництвом спершу керував двоюрідний брат князя Пирву Кантакузіно, а після його смерті — Черніка Штірбей.

Саме тут сформувався так званий бринковянський стиль — поєднання місцевих традицій, візантійської спадщини та ренесансних і барокових мотивів: легкі аркади, різьблений камінь, рослинний орнамент. Тут працювала школа малярів, різьбярів і будівничих, чиї учні потім розписували церкви по всій Валахії. 1993 року ЮНЕСКО внесла ансамбль до Списку світової спадщини під назвою «Монастир Хорезу» (Monastery of Horezu). Нині це діюча жіноча обитель Римніцької архієпископії Румунської православної церкви.

Навіщо їхати

Хорезу — найбільший і найцілісніший монастирський ансамбль Валахії, де з одного місця видно, як продумано його спланували: чотири храми вишикувані по осі схід — захід, а головна церква стоїть посеред просторого двору, оточеного келіями з аркадами. Це рідкісне місце, де стиль цілої епохи можна побачити в первісному вигляді, без пізніших перебудов. До того ж монастир лежить серед садів і пагорбів, тож поїздку легко поєднати з гончарною вулицею міста Хорезу та гірськими дорогами Олтенії.

Що побачити

• Головну церкву святих рівноапостольних Константина й Олени (1690–1693) на трилистому плані з притвором на десяти кам'яних колонах, оздоблених пізньоренесансним різьбленням, і мармуровим порталом із гербом Валахії та родини Кантакузіно.
• Фрески 1692–1694 років грецьких майстрів Константіноса й Іоана та румунських малярів Андрея, Стана, Неаге та Іоакима. У притворі церкви — галерея портретів родів Бринковяну, Басарабів і Кантакузіно та вотивна композиція з князем, його дружиною Марією і дітьми.
• Іконостас із різьбленої та позолоченої липи — дар княгині Марії Бринковяну.
• Галерею Діонісія — відкритий ганок-фоїшор з аркадами при келіях, один із найвідоміших взірців бринковянської архітектури.
• Княжі покої з дзвіницею над брамою; у кімнатах на поверсі облаштовано монастирський музей з іконами на дереві, лампадами, церковними речами XVI–XIX століть і старими книжками.
• Лікарняну церкву, яку 1696 року заклала княгиня Марія, а також скити Святих Апостолів (1698) і Святого Стефана (1703) за мурами.

Практична інформація

Адреса: Strada Mănăstirii nr. 164, село Романій-де-Жос (Romanii de Jos), місто Хорезу. Від центру міста Хорезу до монастиря близько 4 км, від міста Римніку-Вилча (Râmnicu Vâlcea) — близько 45 км національною дорогою DN67 у бік міста Тиргу-Жіу. Є автобус Римніку-Вилча — Хорезу і місцевий рейс до Романій-де-Жос. З України дорога займає щонайменше день: зазвичай їдуть через пункт пропуску Порубне — Сірет або Дяківці — Раковець і далі через Трансильванію на місто Сібіу та долину Олту.

Монастир відкритий щодня. За даними бази музеїв Національного інституту спадщини (cIMeC), музейна колекція працює з 9:00 до 19:00; телефон +40 250 860 071, e-mail [email protected]. Вартість відвідування музею в офіційних джерелах не вказано. Дані станом на листопад 2026 року — уточнюйте перед поїздкою. Це діючий жіночий монастир: одягайтеся стримано (плечі й коліна закриті, жінкам зручно мати хустку), говоріть тихо, не заважайте богослужінням; фотографувати всередині церкви можна лише з дозволу. На огляд двору, церкви й музею закладайте 1,5–2 години.

Що поруч

• Вулиця Оларі в Хорезу — гончарі, чия кераміка внесена до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
• Монастир Бістріца і монастир Арнота — близько 8 км на схід, у долині Бістріци.
• Монастир Половраджі біля ущелини Олтецу — близько 25 км на захід.
• Музей села Вилчі в селі Бужорень — просто неба, біля міста Римніку-Вилча.
• Кули в селі Мелдерешть (Măldărești) — укріплені садиби бояр XVIII–XIX століть, близько 10 км від монастиря.

Офіційний сайт: arhiepiscopiaramnicului.ro

Фото: Jocelyn Erskine-Kellie from London, UK, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Sebastian Mierzwa, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Alexandru Baboș, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; M. Cristian Ioan, CC0, Wikimedia Commons; Țetcu Mircea Rareș, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Fusionofhorizons, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; ChristianMancas, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Leontin l, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.