Річка Кисуця

Кисуця (Kysuca), польською — Кісуца, — права притока Вагу на північному заході Словаччини і головна річка краю Кисуці, який отримав від неї назву. Її довжина — 66,6 км (за польськими джерелами — 66,3 км), площа басейну — близько 1050 км². Більша частина басейну лежить у Словаччині, а невеликі шматки — у Чехії й Польщі: польські притоки Чадечка і Кшенжелка збирають воду біля Коняківа й Істебни. Кисуця тече величезною дугою довкола хребта Яворники і біля Жиліни впадає у Ваг на висоті близько 330 м.

Течія: від витоку до гирла

Кисуця бере початок на висоті близько 940 м на північних схилах гори Гричовець у Яворниках, неподалік словацько-чеського кордону, на території села Маков. Першу половину шляху вона тече на північний схід, через Високу-над-Кисуцоу, Турзовку, Подвисоку, Сташков і Ракову, а в Чадці повертає на південь. Усередині цієї дуги лежать Яворники, а ззовні — Турзовська височина, Моравсько-Сілезькі і Кисуцькі Бескиди та Кисуцька височина. Далі річка тече через Красно-над-Кисуцоу, де приймає найбільшу притоку — Бистрицю, — Дунайов, Оходницю, Кисуцький Лесковець і Кисуцьке Нове Место до Жиліни. Загалом Кисуця збирає 13 більших приток, серед них Чєрнянку, Чадечку, Ощадницю й Неслушанку. Русло гравійне, місцями з валунами, поза містами не зарегульоване, з численними перекатами й косами; долина досить широка й мальовнича.

Межа басейну на чеському боці проходить гребенями Моравсько-Сілезьких Бескидів і Яблунковської міжгірної улоговини — від Великого Полома (1067 м) до Ґірової (840 м) і чесько-польського кордону; там починаються ліві притоки Мілошовського потоку. У Польщі вододіл іде від кордону на південь від Істебни до Коняківа і на вершину Кикула (845 м) на словацькому кордоні. Густота річкової мережі становить 1,2–1,7 км на км², спад русла біля Чадці — 2,3 ‰, а з кожного квадратного кілометра басейну стікає в середньому 17,2 л води за секунду.

Що побачити вздовж річки

• Будатинський замок — Поважський музей і дротарська експозиція — у Жиліні, при впадінні Кисуці у Ваг.
• Музей кисуцького села у Вихиловці та лісова залізниця — у долині притоки Бистриці над Красном.
• Чадця — місто на великому повороті річки, колишній центр сплаву лісу.

Річка і люди

Колись Кисуцею сплавляли ліс: традиційним місцем, де колоди в'язали в плоти і звідки починався сплав, була Чадця, а пливли навесні й улітку, коли вода стояла досить високо. Нині долиною річки проходять залізниці Чадця – Маков і Жиліна – Мости-у-Яблункова, дороги II/487 і I/11, будується автомагістраль D3. На відтинку між 30,8 і 65,6 км Кисуця має статус водопостачального потоку.

Середня витрата зростає від 8,34 м³/с у Чадці до 16 м³/с у Кисуцькому Новому Месті і близько 17,5 м³/с біля гирла; найменша зафіксована — 0,9 м³/с, найбільша — 880 м³/с.

Природа і безпека

Кисуця має дощово-сніговий режим і дуже мінливі рівні води та витрати: після злив і під час відлиг вона розливається, а влітку може сильно міліти. Вода відносно чиста, особливо у верхів'ї; середня річна температура води — 8,5 °C. Під час паводку не заходьте в русло і не підходьте до підмитих берегів. Екстрені номери: 112, у горах — HZS 18 300.

Поруч: вершини, маршрути, колиби

Над долиною Ощадниці, лівої притоки Кисуці, здіймається Вершинна гала Великої Рачі — найвищої гори Кисуцьких Бескидів. З Чадці вздовж річки до верхів'я веде шлях Чадця, станція – Маков, притулок, з Турзовки — Турзовка – Осада Глінене, а долину перетинає Кисуцька магістраль.

Фото: I would appreciate being notified if you use my work outside Wikimedia. More..., CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Vegetator, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Taz666, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.