Вапеч

Вапеч (словацьк. Vápeč) — вершина заввишки 955 м у Стражовських горах на заході Словаччини. Вона височіє над селом Горна Поруба, приблизно за 9 км на південний схід від Ілави, і своїм гострим силуетом, який неможливо сплутати з іншим, панує над Порубською борозною. Вапеч лежить у середній частині гір, у Зліховській гірській височині, на західному краю потужного масиву Сухої гори. Вершина належить до округу Ілава Тренчинського краю й заходить на кадастри Горної Поруби та Кошецького Подградя (присілок Копец).

Сідлом Вапеч з'єднаний із сусідньою Сухою горою (986 м) на південному сході. На півдні лежить Гомолька (907 м), на заході — Гольязне (901 м), на півночі — Мачічє (758 м), на сході — Чорний верх (855 м) і Груба Злєзайня (946 м). Схили відводять воду Подградський і Порубський потоки до Вагу. Найближчі поселення — Горна Поруба під західним підніжжям (близько 1,6 км) і Копец на північному сході; на південному заході лежить Дольна Поруба.

Як дістатися / маршрути

• Червона позначка — магістраль Шлях героїв СНП (тут же пролягає європейський маршрут E8): проходить сідлом Палух під вершиною — із заходу від Омшенської Баби через Горну Порубу, зі сходу від Зліхова. Від Копца це близько 3 км і півтори години ходу.
• Від магістралі на саму вершину з хрестом веде короткий відтинок, позначений червоним трикутником.
• Місцеві стежки (зокрема синя) ведуть з Ілави, з Прейти через Горну Порубу та від сідла під Гомолькою.

Що видно з вершини

Вершинна частина вкрита лише уривчастим лісом, а велика її частина — скеля, тож огляд тут чудовий. Добре видно сусідні вершини Стражовських гір, а за ясної погоди — Поважський Іновець, Білі Карпати, Яворники, Сульовські гори, частину Малої й Великої Фатри, Втачник, Погронський Іновець і Трибеч.

Природа та історія

Вершина й найближчі околиці утворюють однойменний національний природний заповідник, оголошений 1993 року на площі 75,38 га. Геологічно Вапеч — морфологічно виразний уламок покриву гроніка: схили складені переважно верхньотріасовими («головними») доломітами, а саму вершину утворюють веттерштайнські вапняки. Це вапняково-доломітова скеляста домінанта гір із дуже різноманітною флорою й фауною — від теплолюбних до гірських видів. Переважають вапнякові бучини, менше квітучих букових лісів; на схилах під вершиною трапляються трав'янисті угруповання з перевагою теплолюбних рослин, а гірські види тримаються холодніших місць.

Безпека, сезон і правила

Останній відтинок на вершину кам'янистий, а скелі довкола хреста круто обриваються — тримайтеся стежки й будьте обережні в мокру чи морозну погоду. Вершина лежить у заповіднику, тож не сходьте з позначених стежок і не рвіть рослин. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний номер 112.

Цікаві факти

• На дороговказах і давніших фото висоту вказано як 956 м; уточнене значення — 955,5 м.
• Вапеч добре видно навіть від Ілавського замку на Поважжі.

Фото: Pe3kZA, CC BY-SA 3.0; User:Prazak, CC BY-SA 3.0; Prazak, CC BY-SA 3.0; Michal Jakubský, CC BY 3.0; Michal Jakubský, CC BY 3.0 — Wikimedia Commons.