Запитайте AI-гіда:

Гавраниця

717 м Гавраниця, Букова

Гавраниця (словацьк. Havranica) — вершина заввишки 717 м у Малих Карпатах на заході Словаччини. Вона височіє над селом Смолениці, приблизно за 18 км на північний захід від Трнави. Гавраниця лежить у середній частині гір, у Пезінських Карпатах, у їхній частині Білі гори, на головному хребті — в масиві, найвища вершина якого Заруби (767 м). Гора належить до Трнавського краю й округу Трнава та заходить на кадастри Смоленіць і Букової. Найближчі села — Букова під північним підніжжям (близько 2 км), Смолениці на півдні (близько 3 км) і Трстін на сході (близько 4 км). Вершина лежить у Захищеній ландшафтній області Малі Карпати.

На заході, за невиразним сідлом, сусідять Заруби; на півночі — вершини Меджипанське (464 м) і Біла гора (374 м), на сході — скелі Гаврания скала, на півдні — Дрини (483 м), на південному заході — Чело (716 м). Північна, східна й південна частини масиву належать до басейну Дудвагу, куди воду відводить Трнавка; з північних схилів вода стікає потоком Грудки до Рудави й далі до Морави. Отже, вершиною проходить вододіл між басейнами Вагу й Морави.

Як дістатися / маршрути

Вершиною проходить червона Штефанікова магістраль, що тут збігається зі Шляхом героїв СНП і європейським маршрутом E8. До неї приєднуються місцеві стежки.

  • Червона позначка: із заходу від Острого Каменя через Заруби; з півночі від Букової (кар'єр) через Гаврания скала.
  • Синя позначка: зі сходу зі Смоленіць через Гаврания скала; з південного заходу з Плавецького Мікулаша через Червену гору й Заруби.
  • Жовта позначка: від залізничної станції Смолениці через Гаврания скала; із заходу з Плавецького Петра через Острий Камінь.

Що видно з вершини

Гребінь і вершину вкриває густий ліс, тому краєвид відкривається лише з невеликих місць із рідшою рослинністю. Звідти видно передусім сусідні вершини Малих Карпат, Борську й Подунайську низовини, а за сприятливих умов — частину Білих Карпат, Хвойницьку височину, Поважський Іновець і Трибеч.

Природа та історія

Гавраниця з її правильним конусоподібним силуетом добре помітна з рівнини біля Трстіна, Нагача й Смоленіць. Під лісом біля вершини виступають вапнякові скелі. Гора стоїть у масиві Заруб, найвищої частини Малих Карпат у цьому районі, а сусідня Гаврания скала — відоме скельне місце над Смоленицями.

Безпека, сезон і правила

Маршрути лісові й нескладні, але після дощу вапнякові стежки слизькі. На вершині немає жодних послуг, тож візьміть воду. У Захищеній ландшафтній області тримайтеся позначених стежок. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний номер 112.

Цікаві факти

  • Через вершину проходить відтинок довгого Шляху героїв СНП.
  • Гавраниця майже така сама заввишки, як сусіднє Чело (716 м).

Фото: Akul59, CC BY-SA 4.0; Akul59, CC BY-SA 4.0; Lure, CC BY-SA 4.0; Akul59, CC BY-SA 4.0; Doronenko, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.

Як дістатися з України

Пункти пропуску

  • Ужгород – Вишнє Нємецьке — автомобільний, цілодобово
  • Малий Березний – Убля — автомобільний, цілодобово Для легкових авто й автобусів; пропуск пішоходів ДПСУ не підтверджує, вантажівки до 3,5 т.
  • Малі Селменці – Вельке Слеменце (пішохідний) — пішохідний, 09:00–21:00 за київським часом Лише пішоходи й велосипедисти; до Татр звідси без власного транспорту незручно.
  • Чоп – Чєрна-над-Тисою (залізничний) — залізничний, цілодобово

Автомобілем

З Ужгорода до Жиліни ≈330 км, ≈4 год 20 хв без черг: Ужгород – Вишнє Нємецьке → I/19 до Кошиць → D1 через Пряшів, Попрад, Ліптовський Мікулаш і Ружомберок (між ділянками D1 ≈17 км дорогою I/18) → Жиліна. До Терхови ≈314 км, ≈4 год 15 хв: з D1 на I/70 і II/583. Зі Львова через Польщу: М-10 → Краковець – Корчова → A4 до Кракова → S7/DK7 до Хижне – Трстена → R3, I/59 до Долного Кубіна → II/583 через Терхову до Жиліни: до Терхови ≈493 км (≈6 год 30 хв), до Жиліни ≈518 км (≈7 год). Варіант через платну A4 Краків – Катовиці, S1 і D3 — ≈533 км, ≈6 год 35 хв. Для D1 потрібна е-віньєтка (eznamka.sk).

Дані перевірено 23.10.2026; режим роботи пунктів пропуску й розклади змінюються — уточнюйте перед поїздкою.

Розташування на карті

Досліди Гавраницю в 3DСтань на вершині: реальний рельєф і краєвиди на всі бокиГрати

Вода й укриття поруч

  1. Джерело під горою Чернік (східний схил)1,4 км · Не перевірено · 358 м
  2. Джерело під горою Чернік (південно-західний схил)1,6 км · Не перевірено · 410 м
  3. Джерело «Томашек»2,3 км · Не перевірено · 280 м
  4. Джерело під горою Острий Камінь2,3 км · Не перевірено · 461 м

Усі джерела КарпатУсі колиби Карпат

Коментарі

Поділіться враженнямиУвійдіть, щоб залишити коментар або поставити запитання.УвійтиЗареєструватися

Маршрути поруч

Всі маршрути

Цікаве поруч

Винарня Magula в Сухій-над-Парною: біодинамічні вина й фермаВино й дегустаціїВинарня Magula в Сухій-над-Парною: біодинамічні вина й фермаСуха-над-Парноу14 км від «Гавраниця»Суха-над-Парною (Suchá nad Parnou) — винарське село на південно-східних схилах Малих Карпат, неподалік Трнави.Винарня «Юран з Модри»: дегустація у винотеці в МодріВино й дегустаціїВинарня «Юран з Модри»: дегустація у винотеці в МодріМодра22 км від «Гавраниця»Модра (Modra) — одне з головних виноробних міст Малих Карпат: тут у кожному другому дворі є власний погреб, а на схилах над містом тягнуться ряди лози.Смрдаки: курорт сірководневої води для шкіриАквапарки й термальні басейниСмрдаки: курорт сірководневої води для шкіриСмрдаки23 км від «Гавраниця»Смрдаки (Smrdáky) — невелике курортне село на заході Словаччини, на межі Загорської низовини й передгір'їв Білих Карпат, приблизно за 7 км від Сениці й 80 км від...Словацька народна майоліка в Модрі: розпис керамікиРемесла й майстер-класиСловацька народна майоліка в Модрі: розпис керамікиМодра23 км від «Гавраниця»Модра (Modra) — невелике виноробне місто на східних схилах Малих Карпат, за пів години їзди від Братислави.Винарня «Карпатська перлина» в Шенквіцах: дегустаціяВино й дегустаціїВинарня «Карпатська перлина» в Шенквіцах: дегустаціяШенквиці25 км від «Гавраниця»Від домашнього погреба до «Винарні року» Шенквіце (Šenkvice) — виноробне село на рівнині під східними схилами Малих Карпат, між Пезінком і Модрою.Винарня HACAJ у Пезінку: ігристе вино в 300-річному погребіВино й дегустаціїВинарня HACAJ у Пезінку: ігристе вино в 300-річному погребіПезинок28 км від «Гавраниця»Пезінок (Pezinok) — центр Малокарпатської винної дороги, місто, де виноробні будинки з глибокими погребами тягнуться вздовж старих вулиць.