Шипрунь

Шипрунь (словацьк. Šiprúň) — висока й помітна гора заввишки 1461 м у північно-східній частині Великої Фатри в Словаччині. Вона дала назву цілій геоморфологічній частині гір — Шипрунь. Гора лежить у так званій ліптовській гілці Великої Фатри, між Малою Смрековицею та Малинним, приблизно за 9 км на південний захід від Ружомберка, у кадастрі цього міста (Жилінський край). Найближче — гірська місцевість Смрековиця (близько 3 км на південь), далі села Лудрова й Ліптовська Осада.

Шипрунь має дві вершини. Нижча північно-західна, Предній Шипрунь (близько 1441–1445 м), стоїть на головному гребені ліптовської гілки, що розділяє долини Лубохнянки на заході та Ревуци на сході. Головна вершина (1461 м) лежить приблизно за 750 м на південний схід, над долиною Ревуци, на початку бічного хребта до вершини Пульчиково (1238 м). Обидві вершини розділяє Вишнє Шипрунське сідло (1385 м). Трохи на північ від Переднього Шипруня лежить Нижнє Шипрунське сідло (1327 м) — важливий вузол лісових доріг і туристичних стежок. Масив оточують Трленська долина на сході, Чутковська на півночі, Чєрняви на заході та Нижнє Матейково на півдні.

Як дістатися / маршрути

• Червона позначка з Подсухої (частина Ружомберка в долині Ревуци) — долиною Нижнє Матейково на Вишнє Шипрунське сідло і далі коротким відгалуженням на вершину: 9 км, набір висоти 971 м, підйом близько 3 год 20 хв, спуск 2 год 25 хв.
• Із Вишнього Шипрунського сідла на головну вершину веде коротке відгалуження (червоний трикутник): 0,8 км і 116 м підйому, близько 25 хв угору й 15 хв униз.
• Гребенева стежка далекого маршруту: з півночі від Ружомберка через Сідорово або з півдня від Плоскої через Малу Смрековицю до Нижнього Шипрунського сідла.
• З Ружомберка-Черневої — позначеною стежкою через Хабздову.

Під Хабздовою, на кінці галявини біля червоної позначки в напрямку Тлстої гори, стоїть колиба, де можна заночувати в разі потреби.

Що видно з вершини

Польські джерела відносять краєвид із Шипруня — разом із Крижною та Ракитовом — до найкращих у всій Великій Фатрі й описують майже кругову панораму. За словацькими джерелами, рідкий смерековий ліс на вершині трохи обмежує огляд. З придатних місць видно сусідні вершини Великої Фатри, Ліптовську улоговину, західну частину Низьких Татр, Західні Татри, Великий Хоч і Оравську Маґуру, а за добрих умов — значну частину хребта Малої Фатри та Бабу гору.

Природа та історія

Верхню частину масиву складають масивні вапняки й доломіти середнього тріасу так званої шипрунської серії. Основа — граніти, які виходять на поверхню на південних схилах у долині Нижнє Матейково. Масив спадає на всі боки дикими, досить крутими схилами, порізаними численними глибокими жолобами й долинками. Вода з південних схилів стікає Матейковським потоком до Ревуци, з північних — у Трленську долину.

Значну частину схилів у верхній частині масиву, зокрема Вишнє Шипрунське сідло, вкривають гірські луки, між якими аж до вершини піднімаються смуги смерекового лісу. На скелях під вершиною ростуть ломикамінь круглолистий і ломикамінь дворічний. Гора лежить в охоронній зоні Національного парку Велика Фатра. Неподалік вершин у масиві відомо джерело «Під Шипрунем».

Безпека, сезон і правила

Підйоми довгі, а схили масиву круті, тож розрахуйте час і візьміть воду. Відкриті галявини на гребені вразливі до вітру й гроз, у тумані на розлогих луках легко збитися зі стежки. Узимку маршрути засніжені — потрібне зимове спорядження. В охоронній зоні національного парку не сходьте з позначених стежок і забирайте сміття з собою. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний номер екстреної допомоги 112.

Цікаві факти

• Ім'ям гори названо геоморфологічну частину Великої Фатри — Шипрунь.
• Головна вершина стоїть не на основному гребені, а на бічному хребті.
• Над гранітною основою масив має вапнякову «шапку» з тріасових порід.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.