Магурка

Магурка (пол. Magurka) — вершина заввишки 1121 м у групі Мендралової, невеликому гірському вузлі між перевалом Клекоцини (894 м) і Колистим Ґронем — нижчою вершиною Мендралової (близько 1150 м). Через верхівку та гребінь Магурки проходить межа між гміною Завоя в Малопольському воєводстві та селом Пшиборув у Сілезькому воєводстві. Найближче поселення — присілок Чатожа, що належить до Завої (близько 2 км), до центру Пшиборува — понад 6 км, до Завої — близько 7 км, до Корбелюва — близько 10 км.

За фізико-географічним поділом Єжи Кондрацького група Мендралової належить до Маковського Бескиду, хоча на туристичних картах і в путівниках її здавна відносили до Живецького Бескиду; за новітнім поділом 2018 року це вже Живецько-Оравський Бескид. Потоки з північно-західних схилів вершини живлять річку Бистра, з південно-східних — потік Чатожанка.

Як дістатися / маршрути

Вершину перетинають два марковані маршрути PTTK:

• чорний маршрут Завоя-Чатожа — Магурка — Корбелюв, що з’єднує Завою з Корбелювом через гребінь;
• зелений маршрут Кошарава-Ціха — Чернява Суха — перевал Клекоцини — Колистий Ґронь — Мендралова — Яловецький перевал — Мала Бабя Ґура — Бабя Ґура.

Обидві стежки перетинаються в нижній частині полонини Гала Камінського. Зеленим маршрутом від Магурки зручно пройти до Мендралової, а далі через Яловецький перевал — до масиву Бабиної Ґури. Найкоротший підхід — від присілка Чатожа в Завої.

Що видно з вершини

На північно-західних схилах Магурки лежить полонина Гала Камінського, яка тягнеться аж до самої вершини. Краєвид звідси подібний до панорами з полонини Гала Мендралова, але щоб оглянути його повністю, треба пройти кілька десятків метрів з одного боку верхівки на інший. Над усім панує недалека Бабя Ґура, найвища вершина Бескидів.

Природа та назва

Назва Магурка — давня, волоського походження; так вершину подають карти державного геопорталу, що спираються на офіційний реєстр географічних назв. Ще Анджей Комонецький (1658–1728) називав гору саме так. На картах видавництва Compass вершина підписана як Колистий Ґронь, але, за даними геопорталу, це помилка: справжній Колистий Ґронь лежить приблизно за кілометр на південний захід. Краєзнавець Алексій Сємьонов пропонував називати гору Магуркою Велчовською — від присілка Велча, щоб відрізняти її від численних інших Магурок у Карпатах.

Полонини Гала Камінського й Гала Мендралова — сліди давнього пастушого господарства, яке колись формувало вигляд цих схилів.

Безпека, сезон і правила

Магурка — лісиста гора середньої висоти без складних ділянок, але погода біля Бабиної Ґури змінюється швидко, а взимку тут лежить глибокий сніг. Далі, за Яловецьким перевалом, зелений маршрут веде на територію Бабіогурського національного парку, де діють власні правила і плата за вхід. Рятувальна служба в цих горах — GOPR: телефон 985 або +48 601 100 300, загальноєвропейський номер — 112. Перед виходом варто встановити застосунок «Ratunek», який передає рятувальникам ваші координати.

Фото: Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.