Велика Чанторія

Велика Чанторія (пол. Czantoria Wielka, чес. Velká Čantoryje) — гора заввишки 995 м у Сілезьких Бескидах на кордоні Польщі та Чехії. Це найвища вершина хребта Стожка й Чанторії та водночас найвища вершина чеської частини Сілезьких Бескидів. Вершина лежить на стику земель польських міст Устронь і Вісла та чеського села Нидек, в історичній Цєшинській Сілезії. Гребенем проходить головний вододіл Польщі між басейнами Вісли й Одри. Завдяки крісельній канатній дорозі з Устроня це одна з найвідвідуваніших вершин польських Бескидів.

Гора має круті східний і західний схили: перепад висот між Устронем біля підніжжя та вершиною становить близько 630 м. Сама вершина пласка й простора, а на північ від неї лежить нижча Мала Чанторія (866 м).

Як дістатися / маршрути

Через вершину проходить червоний Головний Бескидський шлях (GSB) імені Казімєжа Сосновського — від Устроня через Малу Чанторію далі на південь, до перевалу Бескидек, Сошова й Стожка. За польською Вікіпедією, орієнтовний час підйому такий:

• з Устроня-Поляни — близько 1 год 45 хв (униз 1 год 15 хв);
• з центру Устроня — близько 2 год 30 хв, через Малу Чанторію — близько 3 год;
• зеленим шляхом із Ґолешова через Тул і Малу Чанторію — близько 3 год 45 хв;
• зі Стожка або з центру Вісли через Великий Сошів і перевал Бескидек — 3 год 30 хв – 3 год 45 хв.

Найлегший спосіб — крісельна дорога «Czantoria» з Устроня-Поляни на поляну Стоклосиця під вершиною (збудована 1967 року, модернізована 2007-го); від верхньої станції до вершини — коротка прогулянка. Синій шлях імені Яна Ґаліча веде від залізничної станції Устронь-Здруй. З чеського боку вихідним пунктом є Нидек: шлях на вершину має близько 5 км, а 10,5-кілометрова пізнавальна «Лицарська стежка» (Rytířská stezka) починається й закінчується в Нидеку.

Що видно з вершини

На самій вершині, вже на чеському боці кордону, стоїть сталева оглядова вежа з платформою на висоті 29 м (вхід платний), збудована 2002 року. З неї видно Сілезькі та Моравсько-Сілезькі Бескиди, долину Вісли, Сілезьке передгір'я й Верхню Сілезію. За гарної видимості чеські джерела згадують навіть Малу Фатру й Татри, а польські — Ґочалковицьке водосховище, Жори, Ястшембє-Здруй, Карвіну й Остраву.

Природа та історія

Схили вкривають переважно букові та смереково-ялицеві ліси з домішкою явора, ясена й модрини, трапляються трав'янисті поляни та скельні виходи. По обидва боки кордону під вершиною є лісові резервати: польський «Чанторія» і чеський національний резерват «Čantoryje». Назву пов'язують зі словом «чарторія» — місце, «зорене чортами»; уперше її записано 1615 року. З горою пов'язана легенда про сплячих лицарів із трьомастами кіньми, які в позолоченій залі всередині гори чекають, щоб допомогти Сілезії у найважчу годину.

Чеський притулок під вершиною збудував німецький туристичний союз Beskidenverein 1904 року. 1920 року гребенем провели новий кордон між Польщею та Чехословаччиною. На західному схилі, біля урочища Закамінь, є «Камінь євангеликів» — один із «лісових костелів», де в добу контрреформації таємно молилися лютерани. У міжвоєнні роки через Чанторію йшла контрабанда, а 1990 року група польських діячів на чолі з Адамом Міхніком зірвала на вершині прикордонне загородження на знак протесту проти «залізної завіси».

Безпека, сезон і правила

Чанторія доступна цілий рік; узимку з поляни Стоклосиця до Устроня-Поляни веде лижна траса, тож на перетинах шляхів варто бути уважними. На гребені біля вершини діють правила лісових резерватів — не сходьте з позначених стежок. Погода на гребені змінюється швидко, а в тумані легко збитися з напрямку на численних розвилках. На польському боці допомогу надає Бескидська група GOPR: 985 або +48 601 100 300, на чеському — Горська служба (Horská služba): 1210. Загальний номер — 112.

Цікаві факти

• Від 1930-х років вершина є місцем традиційних зустрічей есперантистів із Чехії, Словаччини та Польщі.
• Туристичний прикордонний перехід на вершині ліквідували 21 грудня 2007 року, коли обидві країни ввійшли до Шенгенської зони.
• Одна з версій назви виводить її від трави золототисячника (Centaurium), яку місцеві звали «чанторийкою».

Фото: Maoman, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Andrzej Otrębski, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.