Стражов

Стражов (словац. Strážov, угор. Sztrázsó) — найвища вершина Стражовських гір заввишки 1213,3 м (на місцевих табличках часто пишуть 1215 м). Гора стоїть приблизно за 15 км на схід від Ілави, у центральній частині пасма, у геоморфологічному підрайоні Зліхівська височина. Вершина лежить на межі Жилінського й Тренчинського країв, між округами Жиліна та Ілава, і заходить на землі сіл Чичмани та Зліхов; північна частина масиву належить громаді Пружина в окрузі Поважська Бистриця. Стражов домінує зі сходу над селом Зліхов, а на заході від нього лежать Чичмани. Дорога між цими селами проходить південними схилами масиву.

Вершина стоїть у сильно звивистому головному хребті Стражовських гір, на вододілі Вагу і Нітри. На північний схід тягнеться хребет із Чорним врхом (1068 м), на півночі лежить Соколє (1032 м). Західну частину масиву відводять притоки Подградського потоку, що тече до Вагу; східні схили в місцевості Заклюка — витоки річки Райчанка; північну частину відводить Стражовський потік, притока Пружинки, а з південного підніжжя вода стікає потоком Ясеніна до Нітри.

Як дістатися / маршрути

• Червоною позначкою — Шлях героїв СНП з Чичман або зі Зліхова.
• Зеленою позначкою з села Брєстенне.
• Позначеною стежкою з Пружини — цим маршрутом щороку відбувається традиційне сходження на Стражов.

Усі ці стежки сходяться на поляні Лука під Стражовом (1130 м), звідки окрема позначка менш ніж за 15 хвилин виводить на вершину. Інших офіційних часів переходу джерела не наводять. Неподалік вершини є кілька джерел, але частина з них пересихає, тож воду краще мати із собою.

Що видно з вершини

Завдяки висоті й розташуванню Стражов пропонує цікаві й далекі краєвиди. Скеляста вершина дає круговий огляд на навколишні вершини та сусідні пасма. За сприятливих умов видно Малу Фатру, Втачник і Поважський Іновець, зрідка навіть Кисуцькі Бескиди, Бабину гору й Остредок. На вершині стоять хрести, зокрема великий подвійний хрест.

Природа та історія

Увесь масив лежить у Захищеній ландшафтній області Стражовські гори та в національному природному заповіднику «Стражов», оголошеному 1981 року на площі 4,8 км². Масив вирізаний у товщі мезозойських вапняків і доломітів, що утворюють великий насув: це переважно темно-сірі середньотріасові гуттенштайнські вапняки та світло-сірі тріасові рамзауські доломіти. Раніше ці породи виділяли в окремий стражовський насув, нині геологи вважають їх частиною поважського насуву (за новими дослідженнями — насуву Острої Малениці).

У масиві розрізняють п'ять вершин: північну (1001 м), середню (1063 м), головну, західну (1025 м) і південну (1104 м). Головна вершина скеляста, із заходу підрізана вертикальною стіною заввишки понад десять метрів. Схили загалом круті, порізані глибокими долинками й місцями всіяні групами скель. У масиві є чимало печер, переважно вздовж вертикальних тріщин. Із західного боку під вершиною лежить Яношикова печера, а за 200 м на південний захід від неї — печера Четнікова свадба, відкрита 2001 року: спелеологи дослідили в ній близько 1300 м ходів і великих залів, що сягають 100 м углиб гори, а 2013 року її з'єднали з печерою Стражовська пропасть. На північних схилах, на межі порід різної стійкості, утворилися два Стражовські водоспади.

Безпека, сезон і правила

Вершинна частина скеляста, а західний бік обривається стрімкою стіною, тож біля краю будьте обережні, особливо на мокрому камені чи взимку. У національному природному заповіднику ходіть лише позначеними стежками і не збирайте рослин. У Словаччині в горах допомагає Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

• Стражов — одна з найбажаніших цілей у Стражовських горах завдяки природі та широкій панорамі.
• Печерна система під вершиною досі досліджується спелеологами.
• Щороку з Пружини відбувається традиційне сходження на Стражов.

Фото: Svetovid, CC BY 3.0; Michal Jakubský, CC BY 3.0; Michal Jakubský, CC BY 3.0; Michal Jakubský, CC BY 3.0; Svetovid, CC BY 3.0 — Wikimedia Commons.