Вигорлат

Вигорлат (словац. Vihorlat, пол. Wyhorlat) — найвища вершина однойменних Вигорлатських гір на сході Словаччини, заввишки 1076 м (точно — 1075,5 м). Саме від неї дістало назву все пасмо. Гора стоїть у Пряшівському краї, приблизно за 15 км на схід-південний схід від Гуменного, за 20 км на північний схід від Михайлівців і за 11 км на південний захід від Снини, і є найвищим місцем округу Гуменне. Відносна висота Вигорлату — 706 м, 12-те місце в Словаччині. Офіційно вершина закрита для туристів: вона лежить у військовому окрузі Валашковце й у суворому заповіднику, позначеної стежки на неї немає.

Вигорлат — згаслий вулкан. Здалеку його легко впізнати за наче «зрізаною» вершиною. Він стоїть посередині головного хребта, що тягнеться від Нежабця через Снинський камінь, Мотрогон і Трстє до Вигорлату й далі через Роздєльню та Київ до Длгої. Широкий вершинний гребінь має дві вершини за 400 м одна від одної; на вищій західній стоїть могутній залізобетонний пілон 1931–1935 років — один із сімнадцяти пунктів тріангуляційної мережі І класу першої Чехословацької республіки. Назву пояснюють народним «ви-гор-ляти» — тобто місце, де багато згарищ.

Чи можна зійти

Ні. Вершина лежить у національному природному заповіднику «Вигорлат» (1986, близько 51 га) з найвищим, п'ятим ступенем охорони: тут заборонено ходити поза позначеними стежками, а їх на вершині немає, тож будь-який рух заборонений; так само не можна розпалювати вогонь, ставити намети, збирати рослини й порушувати тишу. Крім того, територія належить військовому округу Валашковце: з 2012 року військові ліси частково відкриті для людей, але вхід заборонено під час навчань. Польські джерела згадують лісові підходи через Поляну під Вигорлатом — це не позначені маршрути, і ми їх не радимо.

Куди піти замість

Найкращі легальні краєвиди на Вигорлат і з самих Вигорлатських гір відкриваються зі Снинського каменя (близько 1006 м) — до нього ще 1881 року позначили стежку від озера Морське око, вона існує й досі. Це були одні з перших туристичних стежок Словаччини поза Татрами: 1880 року Угорське карпатське товариство збудувало тут перші притулки — біля Морського ока й під Снинським каменем.

Що видно з вершини

Словацькі джерела описують з Вигорлату панораму на п'ять країн: Словаччину, Польщу, Україну, Угорщину й Румунію. Унизу, майже на 1000 м нижче, лежить Східнословацька низовина із Земплинською Ширавою, видно Михайлівці, Гуменне й навіть Ужгород. Зі східної вершини видно Буковські гори, польські Бещади, Лютянську Голицю, Полонину Руну, Боржаву зі Стоєм і навіть Ґорґани; за винятково ясної погоди — Високі Татри з Герлаховським штитом за 148 км, Низькі Татри з Дюмб'єром за 181 км і румунські гори Гутин.

Природа

Вершинні частини належать до пралісу «Вигорлат», який 2007 року внесли до Світової природної спадщини ЮНЕСКО в складі «Букових пралісів Карпат» — тут ростуть буки, старші за 240 років. Уся гора — в Охоронюваній ландшафтній області Вигорлат (1973), найменшій у Словаччині. Через тепле повітря з низовини й андезитовий ґрунт на південних схилах високо піднімаються теплолюбні рослини, на північних бучина сягає вершини, тут ростуть сольданела гірська й підбілик альпійський. Символ гір — телекія чудова. У лісах живуть ведмеді, вовки й рисі, гніздяться змієїд і малий підорлик.

Безпека

Довкола великий безлюдний ліс і військова територія: не сходьте з позначених стежок. У разі біди — 112 або Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300).

Фото: Stanislav Dusík, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.