Курорт Чіж: йодо-бромна вода, ванни й літні басейни

Чіж (Číž) — курорт із природною йодо-бромною водою на півдні Гемера, у селі в Рімавській котловині неподалік від Рімавської Соботи, на висоті близько 170 м. Це один із небагатьох курортів Центральної Європи, де лікують водою з високим умістом йоду й брому. Курорт належить акціонерному товариству Prírodné jódové kúpele Číž, a.s.; на його території також працюють реабілітаційна лікарня й будинок догляду, а влітку — великий відкритий комплекс басейнів «Водний світ».

Історія курорту почалася випадково: 1862 року місцевий мешканець Андраш Гарноц копав колодязь на своїй ділянці й на глибині 8 м натрапив на солону воду. Спершу нею користувалися селяни — варили з нею страви й давали худобі замість солі. 1865 року воду дослідив у Будапешті хімік Карой Тан і виявив рідкісні в мінеральних водах йод і бром. Перші джерела назвали «Феміда» й «Гігієя», пізніше додалося «Нептун». 1888 року Рімавсько-Муранське товариство викупило землю й збудувало курортні будинки «Марія», «Маргіта», «Камілла» та інші. Воду в темних літрових пляшках відправляли навіть до США, вона отримала сертифікат на виставці в Брюсселі 1879 року й срібну медаль на всесвітній виставці в Сент-Луїсі 1904 року. 1934 року тут відкрили дитячий оздоровчий будинок «Мілан», де лікувалася й донька президента Аліса Масарикова. Цілорічно курорт працює з 1956 року, а 1975–1980 років постав сучасний лікувальний будинок «Рімава» з критим реабілітаційним басейном.

Мінеральні води й природні ресурси

Чізька лікувальна вода належить до сильно мінералізованих. Вода джерела «Гігієя» — йодо-бромна натрієво-хлоридна гіпотонічна; її понад сто років використовують для питного лікування та інгаляцій. Вода зі свердловини BČ 5 — хлоридно-натрієва залізиста з підвищеним умістом бору й літію; нею роблять ванни. Курорт пояснює, що йод покращує кровообіг і еластичність з'єднувальної тканини, діє протизапально й разом із теплом знеболює, а бром заспокоює свербіж шкіри.

Що лікують

За офіційним переліком курорту, тут лікують хвороби опорно-рухового апарату, порушення функції щитоподібної залози, неврологічні захворювання дорослих і дітей та професійні хвороби. Основна процедура — йодна ванна в мінеральній воді з подальшим обгортанням; крім неї, є питне лікування, інгаляції, торф'яні та парафінові обгортання, суха вуглекисла ванна «Біовак», газові ін'єкції, вихрові ванни, масажі, лікувальна гімнастика в басейні, електро-, магніто- й лазеротерапія, а для дітей — іпотерапія. Курс призначає лікар після огляду. Частину процедур — йодну ванну, торф'яне обгортання, «Біовак», частковий масаж — можна купити й без консультації лікаря на рецепції в будинку «Рімава».

Басейни й відпочинок

З 1 червня до 30 вересня для всіх відкритий «Водний світ» — п'ять басейнів: плавальний і неплавальний (28 °C), релаксаційний масажний басейн із теплою водою до 36 °C, малий басейн з атракціонами (34 °C) і лагуна під триполосною гіркою (27 °C), а також буфети. Бувають ранкове плавання й нічне купання. Поруч працює міні-ферма з альпаками, ему, кенгуру, поні та іншими тваринами, яку охоче відвідують родини з дітьми.

Практична інформація

Чіж лежить у Рімавській котловині; у селі є залізнична зупинка «Číž kúpele» і автобусна зупинка «Číž, Číž-kúpele» поруч із курортом. Окремі процедури займають від 15 до 30 хвилин, тож їх легко поєднати з днем біля басейнів. Замовити процедури можна телефоном рецепції; приймальня курорту працює в робочі дні з 7:00 до 15:00. Ціни й години роботи басейнів наведено нижче, у блоці «Коротко».

Поруч: печери, замки, сири Гемеру

Найближчий наш об'єкт — Сироварні та Салаш під Магінградом: овечі сири Гемеру й свято «Мітровання» (близько 30 км). На цілоденну поїздку курорт радить печери Словацького Карсту й палаци Гемеру: Охтинська арагонітова печера — одна з небагатьох доступних арагонітових печер світу, а Палац Андраші в Бетліарі зберіг оригінальне умеблювання й великий парк.

Офіційний сайт: kupeleciz.sk

Фото: David Raška, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Ladislav Luppa, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Borovszky Samu, Public domain, Wikimedia Commons; Sebleouf, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.