Музей Петра Шекерика-Доникового, Верховина

Найближче проживання

Петро Шекерик-Доників - славнозвісний патріот Гуцульського краю, війт Верховини у 30-х роках минулого століття, посол до польського Сейму та активний громадський діяч, який співпрацював із Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Гнатом Хоткевичем та Станіславом Вінцензом.

Це унікальна та багатогранна людина, у той час опікувався українцями та був прекрасним письменником - написав книжку "Дідо Иванчік", в якому автор зображує матеріальний і духовний світ гуцулів від давніх часів і аж до Першої світової війни. Тут, у музеї, ви можете побачити фотографії, архівні документи, рукописі та особисті речі громадського діяча Петра Шекерика-Доникового.

За словами нащадків Петра Шекерика-Дониківа, власників будинку, Надії Міківничук та її батька Івана Макіничука, будинок у якому сьогодні відкрився меморіальний музей зберігся у тому вигляді, в якому був збудований у 1933 році за життя війта. Будинок був отриманий у спадок Катериною Шекеряк-Маківничук,вона подарувала його своїй внучці Надії, яка і вирішила разом з батьком зробити тут музей.

Петро Шекерик-Доників - громадський діяч, етнограф, письменник, військовий, служив у 24-му полку австрійської піхоти в Коломиї, домігся дозволу для солдатів-українців говорити рідною мовою. Він також брав активну участь у створенні, діяльности гуцульського театру у с. Красноїлля під керівництвом Гната Хоткевича. Допомагав Михайлу Коцюбинському збирати матеріали для роману "Тіні забутих предків". Був особисто знайомий з Володимиром Гнатюком, Станіславом Вінцензом та іншими видатними особистостями того часу. Письменник, який писав гуцульським діалектом, автор книги "Дід Іванчик".

Музей Петра Шекерека-Доника війта села Жаб’є, найбільшого села тодішньої Польщі. Петро Шекерик-Доників визначна особистість Гуцульщини, громадсько-політичний діяч, етнограф, письменник, військовий. Активно займався організацією січового руху на Верховинщині. Активний діяч, був послом до Польського сейму.

Служив у 24-му полку австрійської піхоти в Коломиї, домігся дозволу для солдатів-українців говорити рідною мовою. Він також брав активну участь у створенні, діяльности гуцульського театру у с. Красноїлля під керівництвом Гната Хоткевича. Допомагав Михайлу Коцюбинському збирати матеріали для роману "Тіні забутих предків".

Був особисто знайомий з Михайлом Коцюбинським, Володимиром Гнатюком, Станіславом Вінцензом та іншими видатними особистостями того часу. 1918-1919 рр. делегат Національної Ради ЗУНР від повіту Косів.

Активно займався січовим рухом, у 30-х роках був Послом до польського сейму від Української Радикальної Партії.

Брав участь у святкуванні Злуки ЗУНР і УНР на Софіївському майдані. За що був заарештований НКВД у 1940 році і подальша його доля не відома.

До слова, протягом тривалого періоду часу письменник проживав у будинку, де сьогодні створений музей на його честь. Будинок у якому є меморіальний музей зберігся у тому вигляді, який був збудований у 1933 році за життя Петра Шекерика – Доникового і належала його родині. Будинок отриманий у спадок Катериною Шекеряк-Маківничук, яка подарувала його своїй внучці Надії.

Ідея створення музею належить Івану Маківничуку і Надії Маківничук, які об’єднали свої зусилля для того щоб відновити, зберегти те, що Петро Шекерик-Доників робив для Гуцульщини. Показувати та розказувати людям як він любив рідний край, культуру, поважав та дбав про життя та побут Гуцулів.

Писав на папері гуцульським діалектом щоб залишити у спадок своїм нащадкам, щоб Гуцули знали свою історію та продовжували її. Тож, коли ви читаєте цю книжку – чуєте чисто гуцульський діалект, – розповідає Надія.

Місце знаходження: Івано-Франківська область, смт Верховина, вул. Черемшини, 1. Вхідні квитки: загальний і пенсіонери – 25 грн, студенти і учні – 20 грн.