Храм Успіння Пресвятої Богородиці, Страдч

У старовинному селі Страдч, у мальовничій місцевості, височіє унікальна архітектурна пам’ятка – церква Успіння Пресвятої Богородиці.

Страдецька гора є одним із відомих відпустових місць в Україні. Початки християнства на цій території сягають ще ХІ століття. Тоді у невеличкій печері, видовбаній у піщаному пагорбі із кам’яним престолом, проскомидійником, стільцем для сповіді, а також келії-ніші, дві кімнати та сходи., розпочали свій чернечий подвиг двоє ченців, що за легендою примандрували сюди з Києва. Страдецький печерний монастир унікальний тим, що зберігся майже без змін ще з часів свого заселення.

Цей монастир проіснував недовго, до 1242 року. Повертаючись з військового походу, татари підпалили цю обитель і винищили людей, які тут переховувалися. За народними переказами, на крики і плач невинно вбитих з неба зійшла Пресвята Богородиця і стала перед татарами зі словами: "Не руш! Стіна!" - огорнула замучені душі своїм омофором і повела у славі до оселі Небесного Отця. Під час археологічних розкопок, які проводив у печерному монастирі український археолог Ярослав Пастернак, було виявлено велику кількість людських кісток. Згодом їх урочисто перепоховали неподалік від входу до печери, а сам передсінок лаври обмурували і освятили 1937 році як церкву Матері Божої Нерушимої Стіни. У часи комуністичного режиму, коли парафіяльний храм належав до Православної Церкви Московського патріархату, греко-католики регулярно проводили у церкві Матері Божої Нерушимої Стіни свої підпільні Богослужіння.

У 1936 році завдяки зусиллям о. Миколи Вояковського, місцевого пароха, на Страдецькій горі була встановлена Хресна дорога, якій Папа Пій XII надав статус Єрусалимської (з єрусалимськими відпустами). У той час на празник Успіння зі Львова до Страдча курсував навіть окремий поїзд. У радянські часи хрести були знесені. Сучасна Хресна дорога, зведена впродовж 2003-2008 років, складається із 15 стацій. Ще одною великою святинею на Страдецькій горі є парафіяльна церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована 1795 році на місці колишньої дерев’яної церкви початку XV cтоліття. Під час Першої світової війни храм був пошкоджений вибухами гармат, 1927 року його відбудували і реконструювали.

Парафіяльна церква має велику духовну і мистецьку цінність, бо в ній знаходяться: копія Чудотворної ікони Матері Божої Нерушимої Стіни (написана після Другої світової війни: оригінал, який сягає ще княжих часів, зник під час війни або відразу по її завершенні), запрестольна ікона Успіння Пресвятої Богородиці авторства Василя Дядинюка (ймовірно, XVIII cт.) та дві ікони намісного ряду іконостаса - Ісуса Христа з відкритим серцем та Матері Божої Неустанної Помочі, написані Антоном Манастирським. Крім того, розпис іконостаса виконаний, імовірно, рукою Олекси Новаківського.

Упродовж 1939-1941 років парохом Страдча був о. Микола Конрад, професор історії філософії та соціології Львівської богословської академії. Цього душпастиря разом із дяком Володимиром Приймою закатували енкавеесівці 26 червня 1941 року: того дня о. Микола повертався після сповіді важкохворої жінки, а дяк його супроводжував. Понівечені тіла мучеників поховані на страдецькому цвинтарі. Під час свого пастирського візиту в Україну Святіший Отець Іван Павло ІІ проголосив їх блаженними Христової Церкви. Відтоді їхні могили стали місцем масових паломництв побожних християн.

Згідно папської установи, храм наділили правом відправлення служби кожного дня року. Церква Успіння Пресвятої Богородиці має не лише духовну, але й мистецьку цінність. Тут збереглися:

• копія чудотворної ікони Матері Божої Нерушимої Стіни;
• іконостас пензля Олекси Новаківського;
• роботи Антона Монастирського.

До 1993 року храм був під опікунством православної громади. З 2003 року настоятелем храму призначили Івана Колтуна. Сьогодні церква Успіння Пресвятої Богородиці щороку зустрічає тисячі паломників. Неподалік храму розміщений цвинтар, де зібрані поховання декількох століть.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Страдчі побудована на Страдецькій горі. Селище розташувалося у Яворівському районі, за 17 км від Львову. Поруч протікає річка Верещиця. Дістатися до села можна маршрутними таксі або громадським транспортом.