Церква Святого Миколая, Белз
Церква Святого Миколая - це одне з найкрасивіших і помітних будівель невеликого містечка Белз на Західній Україні. Зараз вона служить православній громаді, а раніше це був греко-католицький костел Пресвятої Богородиці. Звідси і стиль будівлі - модерн з елементами готики: гострі високі вежі, характерні для католицьких храмів і нагадують старовинний замок. Колишній костел є частиною історико-культурного заповідника "Княжий Белз".
Костел будувався з 1906 по 1911 роки і дістав ім'я св. Вероніки. Архітектором нового мурованого костелу був Калікст Кшижановський. Храм збудовано у стилі модерн з елементами готики. Фасад асиметричний, вежа знаходиться праворуч від входу. У фасад вмуровано ядра, а поверх нього вибито напис "O Mario Matko Boza Ratuj Nas". У міжвоєнний період костел використовувався як гарнізонний.
У 1933-1938 роках за проектом архітектора Вітольда Равського закінчено будівництво всього костельного комплексу. Зокрема у 1935 році постав новий польовий вівтар св. Валентина, в якому нині зберігається нова копія ікони. Польовий вівтар збудовано у стилі функціоналізму. У 1933 році було збудовано дзвіницю в стилі модерн з елементами романтизму. Вона двоярусна, цегляна, увінчана короною, чим нагадує шахову туру. На фасаді розміщено один з історичних гербів Белза - зображення грифона. Вежа достатньо добре збереглася.
Брама костелу постала у 1935 році. За формою - це триаркова споруда. На ній зображено інший герб Белза - гармаш з гарматою та латинський напис "Belz constant fidelis" (Белз завжди вірний). Брама, як і дзвіниця, не реставрована, втім добре збережена. Хресна дорога була збудована останньою - у 1938 році. Вона складається з цегляних мурів з 14 станціями. Два задніх кути акцентовані наріжними капличками. З 1939 року, коли Белз, як і всю Польщу окупували Третій Рейх та СРСР, тут знаходився німецький прикордонний спостережний пункт, оскільки новий кордон Третього Райху з Радянським Союзом проходив по річці Солокія поряд з костелом. З 1951 року, коли Белз перейшов зі складу Польської Республіки до УРСР, тут розміщувався вже радянський прикордонний гарнізон. З 1991 року церкву передано православній громаді, відтоді вона отримала ім'я св. Миколи.
У старому замковому костелі зберігалася найбільша реліквія - Белзького ікона Пресвятої Діви Марії, яка вважається однією з найдавніших у марійської іконографії. За легендою, цей образ написав євангеліст Лука. Ікона 656 років зберігалася в Константинополі, а потім перейшла до візантійською царівною Анною, з якою одружився київський князь Володимир. Після довгих мандрівок ікона опинилася в Белзі, звідки в 1382 році її вивіз у Польщу намісник польського короля в Галичині Владислав Опольський. Тепер образ зберігається в Ясногурського монастирі і відомий як ікона Ченстоховської Богоматері.
До 1000-річчя Белза поляки подарували українським віруючим лазерну копію ікони. Вона зберігається в каплиці Святого Валентина, яка є частиною храмового комплексу. Також сюди входить Марійська вежа з гербом Белза.
У Белзі ще є і греко-католицька церква Святого Миколая, вона знаходиться на території монастиря домініканок 17 століття.
