Озеро Журавлине (Мертве озеро)

Українські Карпати – дивовижне місце. Сюди їдуть, щоб полазити по горах, помилуватись прекрасною природою. Також багато людей їдуть у пошуках містики, якою оповиті гори. У національному природному парку "Сколівські Бескиди" є одне загадкове місце – Журавлине озеро, яке ще називають Мертве. 

Журавлине – унікальне та водночас таємниче озеро, яке надзвичайно багате на сірководень. Навколо нього розкинулась болотиста місцевість, а в самому центрі – знаходиться рухомий невеличкий острівець, який сформувався зі сплетених коренів, моху та гілля. Ця місцина досить специфічна, чимось лячна, але на свій лад і прекрасна. Тож якщо хочете дізнатися, як насправді виглядає моторошна краса, тоді вам саме сюди!

Це озеро являється візитівкою села Кам'янка, що на Львівщині. Будьте готові до того, що на цьому озері ви не покатаєтесь на катамарані, на березі не продають шашлики і ви навряд будете у ньому купатись. Воно виглядає так само, як і 200 років тому. Але до нього наче магнітом тягне людей з усіх куточків України. 

Озеро Журавлине розташоване в НПП «Сколівські Бескиди» неподалік від Кам’янецького водоспаду. Водойма неправильної овальної форми; вода, хоч і темна, однак прозова. Озеро з усіх сторін оточене багнистою місциною, що добавляє йому свого «гнітючого шарму». На берегах же ростуть характерні для такої місцевості рослини, у тому числу осика та журавлина болотна. З усіх боків Журавлине оточене густим смереково-ялицевим лісом.

Існує декілька легенд, які стосуються назви озера.

• Журавлине озеро, тому що на берегах раніше росла корисна і смачна ягода журавлина. Ця місцевість ніколи не була заселеною, тому біля озера любили вити свої гнізда журавлі. 
• За переказами, тут раніше були непрохідні місця і не одна людина покінчила тут зі своїм життям. Можливо, цей не надто приємний факт також послужив приводом для назви озера.

Мертвим його називають через те, що у ньому нема нічого живого. Справа у тому, що внаслідок постійного процесу гниття в озері утворюється сірководень та вуглекислий газ. Через це вода в озері чорного кольору, газ піднімається догори та утворює бульбашки. Захоплююче видовище! Хвойний ліс додає Журавлиному озеру ще більшої містичності. Місцевість навколо водойми болотиста і поросла мохом.

Одна із найбільших загадок водойми – ніхто не знає його справжньої глибини. Відомо, що воно глибоке, але точних даних немає. У ньому лежить безліч дерев'яних колод та гілляк. Особливим є також і острів Журавлиного озера. Справа у тім, що він...плавучий! Насправді це переплетені між собою коріння дерев та рослин.

«Сколівські Бескиди» привертають до себе увагу не тільки Мертвим озером. Недалеко від нього на горі Ключ розташовані древні та унікальні кам'яні брили. Також варто відвідати Кам'янецький водоспад.

Через дивні властивості Журавлиного місцеве населення його довший час оминало, даючи досить містичні пояснення процесам дивного «булькотіння» на поверхні озера та аномально темним водам. Подейкують, що у місцевих болотах після зими чи дощового літа зникають безвісти подорожні… Ну, тут всяке могло би бути, оскільки місцина всього в декількох десятках метрів від туристичної стежки і насправді дуже в’язка та болотиста.

Карпатська природа прекрасна у будь-яку пору року. Любителям активного відпочинку тут буде чим зайнятись. Можна розбити палатку або ж заночувати у туристичному притулку, який знаходиться по дорозі до Кам'янецького водоспаду. Якщо вам в першу чергу важливий комфорт, можете оселитись у готелях Сколівського району. Однак сьогодні дорога до Мертвого озера від Сколе (від центру міста до водойми 8,5 км) абсолютно безпечна, адже  стежки марковані й усюди присутні вказівники, тож заблукати в темному лісі, повному усіляких див, швидше за все не доведеться.

Відстань від Києва до Сколе – 651 км. Найкраще їхати автомобілем по трасі Київ – Чоп. Не доїжджаючи до міста Сколе, варто повернути до села Дубина. Також можна добратись потягом Харків – Ужгород, Київ – Ужгород, Київ – Чоп і доїхати до Сколе. Зі Львова можна доїхати до місця призначення маршрутним таксі або електричкою з приміського вокзалу.

Детальніше на блозі >>