Миколаївська церква, Виженка

Виженка – це типове карпатське село на Буковині. Через нього пролягає дорога до перевалу Німчич, яка власне і є центральною вулицею села. Саме ж поселення славиться Миколаївською церквою.

Миколаївська церква у селі Виженка Чернівецької області, поруч із містом Вижниця була зведена упродовж 1921-1925 рр. за канонами характерної для цієї місцевості гуцульської школи народної архітектури і знаходиться у південній частині села на підвищенні, біля стрімкого закруту дороги. Схожою є, наприклад, церква св. Параскеви у селі Усть-Путила.

Миколаївська дерев'яна церква – хрестоподібна у плані, тризрубна, триверха, з майже однаковими восьмигранними верхами над усіма трьома частинами цієї споруди. До нефа з обох сторін добудовано великі прибудови, увінчані баньками, що створює ілюзію п'ятиверхого галицького храму. Нині храм майже повністю (окрім самої нижньої частини зрубів, яка пофарбована зеленою фарбою) вкритий бляхою. Церква оточена великим вільним простором, то ж її добре оглядати з різних сторін. Лише з північно-східного боку, від дороги, росте декілька дерев. З північного та західного боку на певній віддалі тягнеться цвинтар.

Неподалік знаходиться мурована дзвіниця, яка дещо подібна на дзвіницю сусідньої церкви св. Івана Сучавського у цьому ж селі. Дзвіниця стінового типу, складається з п'яти колон. При дорозі, поблизу Миколаївської церкви знаходиться вкрита ґонтовим дахом мурована капличка. За свідченнями істориків, її збудували у 1848 р. на честь відміни кріпосного права у Австрійській імперії. Численні написи на капличці свідчать про поневіряння селян на панщині, про важкі обов'язкові повинності, хвороби та всі негаразди місцевих мешканців, які випали на їхню долю у XІX ст. Ці написи полюбляють читати мандрівники та подорожуючі, адже село Виженка є одним із центрів зеленого туризму на Буковині.

Нині церква святого Миколая у Виженці є діючим храмом, вирізняється оригінальністю своєї побудови та значними розмірами, відноситься до єпархії УПЦ МП і належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Далі на південь дорога починає підніматися на перевал Німчич, також поруч знаходиться рекреаційна зона - урочище Лужки.

Раніше Виженка була значним курортом, куди приїжджали зі всієї Австро-Угорської імперії. До наших днів дійшли кілька вілл у центрі села та єврейська баня - міква. Обов'язково варто відвідати церкву Івана Сучавського – пам'ятку архітектури. національного значення.

Церква знаходиться на південній околиці села при дорозі. До Виженки регулярно відправляються приміські автобуси з Вижниці, до котрої зручної добиратися приміськими електропоїздами з Чернівців або ж рейсовими автобусами з обласного центру.

Час роботи: доступна для відвідування у час недільних та святкових богослужінь.

Село Виженка є одним із основних туристичних населенних пунктів Вижницького району та центром зеленого туризму Буковини. Населення (за останнім переписом): 1380 чол. Відстань до міста Чернівці: 80 км. Громада пишається джерелом „Буркут” - сульфатно-залізо-алюмінієва вода.

Відоме з XVIII ст. як Верхня Вижниця. Повз село пролягає шлях до перевалу Німчич (Турецька Вершадь) (586,3 м).

З 1859 року і до Першої світової війни Виженка була австро-угорським курортом. Мечислав Рей близько 1860 року після проведеного поділу спадку родини став власником маєтку у Виженці (також Вижниці, Бабні, Чорногузах, Рівні) на Буковині. Гордістю села є однокупольна дерев'яна церква Івана Сучавського (1792) в гуцульському стилі, каплиця на честь ліквідації кріпосного права на Буковині в 1848 році (розташовується поруч з церквою святого Миколая), Миколаївська церква (1920-ті роки, дерев'яна, вкрита бляхою).

Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття Виженку відвідали видатні діячі культури: Ю. Федькович, О. Кобилянська, Леся Українка, Іван Франко, Василь Стефаник, Марко Черемшина. В 1902 році тут народився Опанас Шевчукевич – відомий український скульптор, лікар, письменник.

Розвитку народного мистецтва села Виженка сприяли поетична краса прикарпатського краю, наявність доброякісної сировини, природні здібності майстрів. Традиційні народні промисли: різьба по дереву, вироби з дерева, писанкарство, вишивка.

Миколаївська церква у селі Виженка Чернівецької області, поруч із містом Вижниця була зведена упродовж 1921-1925 рр. за канонами характерної для цієї місцевості гуцульської школи народної архітектури і знаходиться у південній частині села на підвищенні, біля стрімкого закруту дороги. Схожою є, наприклад, церква св. Параскеви у селі Усть-Путила.

Миколаївська дерев'яна церква – хрестоподібна у плані, тризрубна, триверха, з майже однаковими восьмигранними верхами над усіма трьома частинами цієї споруди. До нефа з обох сторін добудовано великі прибудови, увінчані баньками, що створює ілюзію п'ятиверхого галицького храму. Нині храм майже повністю (окрім самої нижньої частини зрубів, яка пофарбована зеленою фарбою) вкритий бляхою. Церква оточена великим вільним простором, то ж її добре оглядати з різних сторін. Лише з північно-східного боку, від дороги, росте декілька дерев. З північного та західного боку на певній віддалі тягнеться цвинтар.

Неподалік знаходиться мурована дзвіниця, яка дещо подібна на дзвіницю сусідньої церкви св. Івана Сучавського у цьому ж селі. Дзвіниця стінового типу, складається з п'яти колон. При дорозі, поблизу Миколаївської церкви знаходиться вкрита ґонтовим дахом мурована капличка. За свідченнями істориків, її збудували у 1848 р. на честь відміни кріпосного права у Австрійській імперії. Численні написи на капличці свідчать про поневіряння селян на панщині, про важкі обов'язкові повинності, хвороби та всі негаразди місцевих мешканців, які випали на їхню долю у XІX ст. Ці написи полюбляють читати мандрівники та подорожуючі, адже село Виженка є одним із центрів зеленого туризму на Буковині.