Путівник Карпатами
Пошук

Щороку весною та літом в Ужгород їде велика кількість туристів. Окрім величного Ужгородського замку, вздовж звивистої річки Уж знаходиться найдовша у Європі Липова алея - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташована на правому березі річки Уж, на набережній Незалежності та Студентській набережній, її довжина 2 кілометри 200 метрів. Перебуває у віданні Ужгородського міськвиконкому.

Тут ростуть різні сорти лип, які цвітуть по черзі з травня по липень. Існує легенда, що під якимось деревом захована капсула з посланням для нащадків. Варто приїхати в Ужгород восени, коли три сотні лип вибухають осінніми кольорами. Нараховує близько 300 екземплярів лип, висаджених у два ряди. Поруч із західною частиною алеї розташований парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Партерний сквер", а поруч зі східною частиною - пам'ятка природи "Ясен Масарика".

Чехословацькі архітектори, забудовуючи спочатку ХХ століття новий мікрорайон Галагов запропонували розмістити тут алею з деревами, яка б радувала ужгородців, рятувала від спеки, була прекрасним місцем відпочинку і, що найважливіше, абсорбувала пил і зміцнювала корінням набережну для захисту від паводків. Ідея пішла "на ура", і в 1928 році тут, на колишньої набережній Рошковича, чехословацькі біологи вперше посадили липи: всього 300 дерев різних сортів – кримські, американські, канадські і широколисті. У західній частині алеї розташований "Партерний сквер", а на сході – "Ясен Масарика".

А поряд з алеєю, в середині квітня-початку травня в Ужгороді на площі Пушкіна, вулицях Довженка та Ракоці зацвітають сакури ,які теж стали «фішкою» міста. Японську вишню завезли до Ужгорода у 1923 році з Відня; тепер сакура росте практично по всьому місту. У 2009 та 2011 роках на Київській та Слов'янській набережних висадили алею сакур, яка теж претендує на звання найдовшої в Європі.

Практично в один час з сакурами починають в Ужгороді цвісти магнолії, японська айва та ще багато різних екзотичних для України дерев.

Липова алея в Ужгороді тягнеться вздовж двох набережних – Незалежності та Студентської. Від залізничного вокзалу до неї можна дійти по проспекту Свободи. Ужгород – місто невеличке, тому до всіх цікавих місць можна пройти пішки. Алея є улюбленим місцем відпочинку мешканців та гостей міста.

Завдяки тому, що тут зібрані липи різних сортів, цвіте алея все літо. А навесні, наприкінці квітня - початку травня, на набережній зацвітають неймовірно пишним рожево-білим кольором сотні дерев сакури. Це захоплююче видовище щорічно привертає до Ужгорода тисячі туристів. Сакура визнана візитівкою Ужгорода. Декоративну японську вишню завезли до Ужгорода в 1923 році з Відня, і зараз вона росте по всьому місту. У 2009 році на протилежному березі Ужа, на Православній набережній, була висаджена нова Алея сакур, яку також вважають найдовшою в Європі. Майже одночасно з сакурами зацвітають магнолії, розпускаються квіти японської айви і яблунь Недзвецького, флоридської і китайською.

У теплу пору року, особливо в вихідні, на липовій алеї навіть не завжди знайдеться вільна крамничка! Ужгородці так люблять просто прогулятися прекрасною алеєю, покататися тут на велосипеді або вийти на бадьору пробіжку вранці і ввечері. Крім того, час від часу на липовій алеї влаштовують цікаві акції. Наприклад, два роки тому молодь розмалювала всю алею традиційними закарпатськими візерунками, перетворивши дорогу в справжню вишиванку. Фарбу використовували нестійку, тому милуватися таким народним художнім шедевром люди могли буквально місяць-два.

Неподалік від липової алеї розташувалися ще два дендрологічні пам’ятники – знаменитий 300-річний ясень Масарика, обвитий ліаною, і так званий «Партерний сквер». Дотримуючись вздовж алеї можна дізнатися практично про все тисячолітнє минуле Ужгорода. Ви побачите своєрідний відрізок часу історії та архітектури міста від IX ст. і до періоду Чехословаччини. Тут також розмістилися школа Масарика, пам’ятник Августину Волошину, площі Пушкіна і Масарика, медичний факультет УжНУ, відділення Національного банку, палац дітей та юнацтва, стадіон, підвісний і транспортний мости.

Зовсім поруч знаходиться вулиця Корзо, площа Театральна, пішохідний міст, міська рада та «білий дім» облдержадміністрації. Буквально за 5-10 хвилин можна дістатися до легендарної хасидської синагоги, Ужгородського замку, скансену і Хресто-Воздвиженського кафедрального собору або римо-католицького костелу. За міською легендою, під однією з лип навіть закопана капсула часу з посланням для майбутніх поколінь, але де саме – ніхто не знає.

Щоб додати коментар, увійдіть, або зареєструйтесь.
Фотографії
Відео