Кам'яниця Залевського, Львів

Найближче проживання

Цукерні у Львові до 1939 року були надзвичайно популярними. Посмакувати ласощами могла навіть біднота – рештки з підносів від тортів коштували копійки.

Чи не найбільшу популярність мала цукерня, яку Людвіг Залевський відкрив на Академічній, 22 (тепер проспект Шевченка, 10), у 1903 році. Ім’я Залевського було візитівкою Львова, його називали “шоколадним королем”. І недарма, адже смаколики з цукерні щодня відправляли до Варшави, Парижа та Відня.

У цукерні Залевського пили каву та куштували солодощі Іван Франко, Михайло Грушевський, Юзеф Пілсудський.

"…Мене найбільше вабила цукерня Залевського на вулиці Академічній. Відтоді, по правді, ніде у світі не бачив цукерничих вітрин, оздоблених із таким розмахом. Це була, по суті, велика сцена, оправлена в металеву раму, на якій кілька разів на рік змінювалися декорації, що були тлом для вражаючих скульптур і алегоричних фігур із марципану. Якісь великі натуралісти, рубенси цукерництва, втілювали на ній свої фантазії, а надто перед Різдвом і Великоднем, коли за шибами поставали дивовижі, застиглі в мигдалевій масі та чоколяді. Цукрові Миколаї мчали на санях, із їхніх лантухів ринули лавини смаколиків. На глазурованих полумисках спочивали шинки й риби в галяреті, теж марципанові і з кремовою начинкою. Навіть скибки цитрини, що просвічували крізь галяретку, були витвором цукерничого різьбярства. Пам’ятаю стада рожевих свинок із чоколядовими оченятами, найрізноманітніші фрукти, гриби, вудженину, рослини, якісь печери й скелі. Складалося враження, що Залевський подужає відтворити в цукрі та чоколяді цілий Космос, оздобивши сонце лущеним мигдалем, а зірки – лискучою глазур’ю" (Станіслав Лем, "Високий Замок").

Кам'яницю збудована за проектом архітектора Яна Шульца. На першому поверсі з 1930 році знаходилася цукерня Залевського з інтер'єрами, оздобленими в стилі артдеко. За радянських часів тут була кондитерська крамниця, яка у 1960-х почала називатися "Світоч". 1972 року у підвалі "Світоча" відкрили бар "Шоколадний". Лазня з басейном в глибині подвір'я, "Купальний заклад Святої Анни", збудована 1887 року. За радянських часів тут була баня № 2. Тепер (2009 р.) тут "Ґранд-клуб "Софія".

"Найелегантніша у Львові, добрі тістечка. В полудні та ввечері переповнена", - писав про неї у "Путівнику по Львову" Мечислав Орлович.

"Партерове, дуже велике приміщення мало різне призначення. Спочатку там розміщувався "Крайовий базар" з народними виробами, потім банк, який щодня вивішував біржові курси. Під ним збирались люди, що слідкували за курсами валют. Серед них переважали особи в чорних халатах з ярмулками на голові. Останніми часами опанував це зручне й елегантне приміщення власник найбільшої львівської цукерні Людвік Залевський, який ту провадив продаж своїх чудових виробів, які щодня перевозили літаками до власної філії у Варшаві на вулиці Новий Світ, 57... Властива цукерня Залевського міститься на дальшому відтинку парної сторони вулиці Академічної під номером 22", – пише у своїх спогадах про Львів 1930-х років Гелена Ольшевська-Пазужина.

Закрився бізнес “шоколадного короля” у 1939 році. За радянських часів у будинку була кондитерська крамниця (від 60-х років ХХ століття – "Світоч"). 1972 року у підвалі "Світоча" відкрили бар “Шоколадний”.

Тепер у приміщенні колишньої цукерні, яка манила львівську богему, – ресторан швидкого харчування.