Чорногронська лісова залізниця

Остання лісова вузькоколійка Словаччини

Чорногронська залізниця (Čiernohronská železnica, ČHŽ) — історична вузькоколійна лісова залізниця з колією 760 мм у селі Черний Балоґ (Čierny Balog) на Горегронні. Її будували для вивезення деревини з долин Чорного Грону (Čierny Hron): вишукування почалися 1898 року, трасу проклали 1901-го, а головну лінію Гронець (Hronec) – Черний Балоґ завдовжки 10,4 км відкрили після огляду 8 січня 1909 року. Згодом мережа з відгалуженнями сягнула майже 132 км і заходила майже в усі довколишні долини; на будівництві працювали й військовополонені Першої світової війни. Найменший радіус кривих становив 60 м, найбільший ухил — 70 ‰.

У найкращі роки залізниця щороку перевозила до 300 тисяч кубометрів деревини, щодня курсувало до семи паротягів, а місцеві мешканці їздили нею на роботу. Під час Словацького національного повстання 1944 року потяги возили партизанам припаси й боєприпаси. 31 грудня 1982 року регулярне лісове перевезення на останніх 36 км припинили — це була остання лісова залізниця Словаччини. Того ж року місцеві ентузіасти домоглися внесення її до державного списку пам’яток культури, 1983 року почалася відбудова з волонтерськими таборами, а 1 травня 1992 року до Видрова вирушив перший туристичний паровий потяг.

Що побачити

• Три туристичні траси зі станції Черний Балоґ: «зелена» до лісового скансену Видрово (4 км), «синя» до Доброча (Dobroč, 4 км), де потяг проїжджає просто між футбольним полем і трибуною, та «червона» до роз’їзду Шанське (Šánske, 5 км).
• Паротяги Smoschewer 1918 року, ČKD 1948 року й RESITA 1985 року з відкритими вагонами 1898–1938 років.
• Моторні потяги з локомотивом RÁBA TU 45.001 (1961) та історичний моторний вагон M 21.004 (1939).
• Музей і депо біля станції — огляд перед відправленням парових потягів.

Практична інформація

Усі поїздки починаються й закінчуються на станції в Черному Балоґу. Одна траса туди й назад триває близько 45 хвилин моторним потягом і 50 хвилин паровим, дві — до 2 годин, усі три — від 3 до 5 годин. У сезоні 2026 року моторні потяги до Видрова курсували щодня з 28 лютого до 15 вересня, а парові на Шанське й Доброч — по суботах із квітня, щодня з 27 червня до 29 серпня та в кілька вересневих вихідних. Квиток на одну трасу коштує 15 €, на дві — 26 €, на три — 38 €; діти 3–15 років платять половину, доплата за паровий потяг — 2 €. Ділянка Шанське – Гронець – Чватимех (Chvatimech) через знос колії в регулярному русі не працює, нею можна проїхатися лише на веломодрезинах за попереднім бронюванням.

Регулярний сезон 2026 року вже завершився; восени й узимку залізниця пропонує тематичні поїздки (найближча — 31 жовтня 2026 року) і замовні потяги для груп від 20 осіб. Квиток тут — це внесок на відновлення пам’ятки культури. Поїздка у відкритих вагонах чудово підходить для родин із дітьми.

Що поруч

Біля кінцевої «зеленої» траси — лісовий скансен Видрово. Долиною Грону варто доїхати до Бистрянської печери й королівського Люпчанського Граду.

Офіційний сайт: chz.sk

Фото: Manfred Kopka, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Patrik Kunec, CC BY 4.0, Wikimedia Commons; Draceane, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Jan Pešula, CC0, Wikimedia Commons.