Церква Святих Апостолів Петра і Павла
На сьогоднішній день, проходячи повз церкву св.ап.Петра і Павла у Львові більшинство людей не здогадуються, наскільки цікавою була історія цього храму. Здавалось, що таїть в собі церква? Але перше враження інколи буває хибним. Копнувши вглиб історії святині, якій не одна сотня років, дивуєшся яких знаменних людей пам'ятають стіни, скільки історично осіб схиляли свої голови і коліна перед збереженим іконостасом.
13 жовтня 1648 року - в часи Визвольної війни проти польської окупації 1648-1654 рр. під стінами храму свв.апп.Петра і Павла, праворуч церкви жив рахом х Тугай-Беєм у господі Хмельницький, про що повідомляє писар Самійло Кушевич, який був католицьким патриціатом Львова вести переговори з Гетьманом Богданом Хмельницьким. Інші документи говорять, що козацькі польові гармати зайняли околиці монастиря паулінів(нинішня церква Петра і Павла). 660 рік Свято-Петро-Павлівський храм перебудовують та надають йому барокового стилю, був видовжений пресвітерій в результаті чого довжина храму сягнула до 24 м при ширині в 11 м, піднято склепінчасті перекриття та влаштований двосхилий дах.
1750-1786 рр впродовж 36 років Свято-Петро-павлівський храм перебував у підпорядкуванні чернечого ордену(об'єднання ченців у католицькій церкві, молилися і працювали). В середині 18 століття прибули до Львова. У 1756 році при храмі було четверо монахів цього чину. 1762 рік пауліни почали будову свого монастиря - закінчили в 1776 році, дозвіл який отримали від львівського магістрату в 1753 році. Монастир мав "п" подібну форму і своїм північним крилом був прибудований до західної фасадної стіни. Чисельність монахів-паулінів в храмі була невеликою.
1764 рік - місцевий архієпископ змусив монахів-паулінів перейняти на себе парафіяльні обов'язки. Римо-католицька громада виявилась тоді з чисельністю вкрай мізерной, у 1786 році храм передали українській парафії церкви Воздвиження Чесного Хреста. З того часу храм перестав використовуватися латинянами. 1777р - храм був обкрадений: злочинці винесли усі срібні речі, 1780р наново освячений. 1798 р за проектом відомого європейського архітектора Климента Фесінгера було прибудовано притвір з триярусною дзвіницею. Видатний художник Лука Долинський намалював ікони до іконостасу.
1799 рік - на згадку для наступних поколінь на фасаді поміщено залізний щит з гербом єпископа Петра Білянського. Самого єпископа після смерті захоронили в підземній крипті під вівтарем церкви. 1887-1891 рік на кошти настоятеля храму історика і вченого-богослова о.Петра Франца були встановлені кам'яні різьблені скульптури свв.апп.Петра і Павла(5 м у висоту). 1896 рік - у церкві брав шлюб історик світової слави і перший президент України Михайло Грушевський. 1900 року Грушевський хрестив свою доньку Катерину у Свято-Петро-Павлівській церкві. 1920 рік для храму виготовлено дві дерев'яні церковні лави з вузьким сидінням і високими спинками, встановлені вздовж стін перед іконостасом.
1922 рік - Гурток українського мистецтва "Відбудова" видатних художників на замовлення храму - розмалювали церкву зі середини. До сьогоднішнього дня з тих розписів дойшло лиша розмалювання вівтаря. 1927 рік - за дозволом Митрополичого оринаріату уряд церкви продав 2 морги свого ежекційного поля кооперативу "Власна хата" за 10 000 злотих і за одержані гроші закупили для парафії кам'яницю. 1946 рік - храм вернувся у Православне віровизнання. 1989 рік - тогочасний отець-настоятель Володимир Ярема спільно з о.Іваном Пашулею проголосили про вихід з підпорядкування Московській Патріархії і відновлення Української Автокефальної Православної Церкви в Україні. 2000 рік - біля південної стіни храму було захоронено тлінні останки Патріарха УАПЦ Димитрія.
