Борішов

Борішов (словацьк. Borišov) — вершина заввишки 1510 м у центральній частині Великої Фатри в Словаччині, у найвищій її частині — Голиній Фатрі (Hôľna Fatra). Це масивна гора з безлісою трав'янистою банею, з якої відкривається широкий круговий огляд. Від сусідньої Плоскої на сході Борішов відділяє глибоке сідло, у якому стоїть Хата під Борішовом — головний гірський притулок Великої Фатри. Вершина лежить в окрузі Мартін Жилінського краю, на межі кадастрів сіл Бела-Дуліце та Нецпали; до Ліптовського Ревуце — близько 7 км, до Нецпал і Бели-Дуліце — близько 10 км. Гора входить до Національного парку Велика Фатра.

Борішов — перша (якщо рахувати від вузлової Плоскої) і найвища вершина західного, так званого турчанського відгалуження Великої Фатри та єдина в ньому, що перевищує 1500 м. Сама вершина стоїть на довгому бічному гребені, що тягнеться на північний захід і розділяє Беліанську долину на північному сході та Нецпалську долину на південному заході. На північному схилі бере початок Беліанський потік, південні схили обтікає Нецпалський потік.

Як дістатися / маршрути

На саму вершину веде короткий крутий жовтий шлях від Хати під Борішовом (1366 м), що стоїть приблизно за 600 м на схід від вершини: близько 1 км і 250 м набору висоти, за польськими довідниками — приблизно 45 хв угору й 30 хв униз. Хата лежить на важливому вузлі позначених шляхів, тож до неї можна прийти кількома маршрутами:

• синім — із Нецпал Нецпалською долиною;
• зеленим — із Бели-Дуліце Беліанською долиною;
• жовтим (KST 8614) — з верхів'я Любохнянської долини;
• червоним гребеневим шляхом Великофатранської магістралі — з боку Плоскої або від Кляка.

Обидві долини, Нецпалська і Беліанська, закінчуються під масивом Борішова, і по них ідуть лісові дороги з позначеними шляхами.

Що видно з вершини

Завдяки висоті й розташуванню на краю центральної частини гір словацькі джерела описують з Борішова далекі краєвиди: багато вершин Великої Фатри, Малу Фатру, Хочські гори, Західні Татри, а за доброї видимості — частину Низьких Татр, Поляну, Бабю Ґуру та Лису гору в Бескидах. Найближчі сусіди — Плоска на сході та Кляк на турчанському гребені.

Природа та історія

Масив складений товстими шарами мергелів нижньої та середньої крейди. Ці відносно м'які породи дали горі м'які обриси, але водночас і різноманітний рельєф схилів, порізаних ерозією: на південному заході в них урізаються жолобоподібні Ондрейкова й Дольноборішовська долинки. У верхній частині Беліанської долини під Борішовом є так зване беліанське вікно — місце, де з-під верхніх покривів виходять на поверхню глибші породи татрика.

Безліса баня вкрита луками, на яких ранньою весною масово цвіте шафран (крокус) спіський, а влітку — тирлич, будяк та родіола рожева на скельних ділянках. Окремі групи дерев на вершині свідчать, що колись ліс сягав аж до неї — найвище в усій Великій Фатрі. На північних схилах ростуть смерекові ліси з явором; їх аж до дна Беліанської долини (близько 740 м) охороняє національний природний заповідник Борішов, що зберігає добре збережений гірський праліс.

Хату під Борішовом почав будувати 1937 року мартінський відділ Клубу чехословацьких туристів, але через складний підвіз матеріалів добудували її лише 1942-го. Під час Словацького національного повстання 1944 року в ній стояли повстанці, і лише щасливий збіг обставин урятував її від знищення. Відремонтовану хату знову відкрили 1949 року.

Безпека, сезон і правила

Південний, рівний і увігнутий схил Борішова над Горноборішовською долиною — одне з найбільш лавинонебезпечних місць Великої Фатри й один із найбільших лавинних схилів Словаччини. Узимку та навесні тут зважайте на лавинний прогноз і не сходьте з безпечних маршрутів. Вершина відкрита вітрам, туман на широкій бані швидко збиває з напрямку. У національному парку ходіть лише позначеними шляхами.

Гірська рятувальна служба Словаччини — HZS: 18 300 (+421 18 300); загальний номер екстрених служб — 112.

Цікаві факти

• Ліс на Борішові колись піднімався до самої вершини — це найвища межа лісу в усій Великій Фатрі.
• Хату під Борішовом будували п'ять років (1937–1942), бо матеріали доводилося доставляти в гори з великими труднощами; спершу воду до неї носили з джерел нижче будинку.

Фото: Pudelek, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.