Бор

Бор (словацьк. Bôr, також Bory, Bôry) — вершина заввишки 1888 м у Низьких Татрах у Словаччині, приблизно за 13 км на південний захід від Ліптовського Мікулаша. Вона лежить у центральній частині гір, у Дюмб'єрських Татрах, над Деменовською долиною, на кадастрах Деменовської Долини й Лазиська в окрузі Ліптовський Мікулаш Жилінського краю. Бор — трибанна гора в бічному хребті, що відходить на північ від Поляни (1889 м) на головному гребені й через вершину Закльуки (1915 м) тягнеться далі до Синої (1560 м). Найвища вершина Бора лежить приблизно за 2 км на північ від Поляни.

Бор — вузлова вершина: тут хребет розгалужується на два плечі, які охоплюють долину Мошниця, гілку Крижської долини. Хребет розділяє верхів'я Деменовської долини на сході й Крижської на заході. Довкола — Кракова голя (1752 м), Танечниця й Конський грунь на сході, Дереше (2004 м), Поляна й Котліска (1937 м) на півдні, Остредок, Спалена й Ракитова на заході, Ялов'ярка й Сина на півночі. Воду із заходу відводить потік Палуджанка, зі сходу — притоки Деменовки; усе це басейн Вагу.

Як дістатися / маршрути

Через вершину проходить жовта позначка гребенем північного плеча:

• від паркування біля Деменовської печери Свободи в Деменовській долині через сідло Сіней і Бор до Закльук та Поляни — близько 3 год 40 хв угору й 2 год 45 хв униз;
• з півдня — з Поляни на головному гребені, де жовта стежка перетинає червону магістраль Шлях героїв СНП.

Що видно з вершини

Вершину й гребінь вкриває лише низька полонинна рослинність, тож звідси відкривається кругова панорама. За добрих умов видно сусідні вершини Низьких Татр, а також Високі й Західні Татри, Хочські гори, Оравську Маґуру й Бескиди, Велику та Малу Фатру.

Природа та історія

Масив, як і весь головний хребет Дюмб'єрських Татр, складений «дюмб'єрськими» гранітами. Ці тверді породи дають округлі форми, рівну лінію гребеня й порівняно м'які схили, хоча на гребені трапляються групи скель, а на схилах — численні жолоби. Невеликі кари й нівальні ніші біля підніжжя — сліди давнього зледеніння. У XVII–XVIII століттях схили Бора, особливо з боку Крижської долини, були місцем інтенсивного видобутку залізної руди; відвали пустої породи видно й сьогодні. З тим часом пов'язана давня народна назва гори — Гальний (на старих мапах Borhalmi).

Безпека, сезон і правила

Бор лежить у Національному парку Низькі Татри, а його схили — одне з головних у горах місць проживання серни (татранської козиці). Тому жовта стежка через вершину має сезонне закриття — приблизно з жовтня до кінця червня (джерела називають початок 1 або 16 жовтня). Перед виходом перевірте актуальні обмеження на сайті парку НАПАНТ. З 15 липня 2026 року урядова постанова 189/2026 поділяє парк на зони A–D; у зоні A можна ходити лише позначеними стежками. Гребінь відкритий вітру й грозам. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний номер 112.

Цікаві факти

• Бор має три вершини, найвища з них — 1888 м.
• Стара назва Гальний нагадує про рудники на схилах.

Фото: Daniel Baránek, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Palickap, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.