Чугайстер – міф чи реальність?

Про Чугайстера, карпатського лісового волохатого велета, жодних наукових праць немає, якщо не рахувати декількох записів фольклористів, що були опубліковані у роботах відомого українського етнографа В.О. Шухевича. Уже звідси істота перекочувала у «Тіні забутих предків» Коцюбинського і стала досить популярною серед населення. 

Правда впродовж ХХ ст. літератори так сильно «познущалися» над цим персонажем слов’янської міфології, що сьогодні уже навіть неможливо уявити, ким є насправді Чугайстер, як він виглядає і звідки взявся. Хтось вважає його Лісовиком, хтось ототожнює з лісовим Паном з грецької міфології, що любить співати та танцювати, а хтось називає його самим Арідником, демоном, верховним духом Потойбіччя, ім’я яке гуцули вимовляють тільки пошепки…

********

Враз у лісі скрутився вітер, і дівчата побачили, що Чугайстер танцює. Став він захапувати дівчат. А Параню Пися той крутінь ухопив з гурту, закрутив нею та й кинув з берега в річку: якби не вміла плавати була б утопилася. Прийшла вона мокра додому та й каже:

— Мамочко, мамочко, я вже більше в ліс не піду. Мене там якийсь крутінь як ухопив, то я мало не втопилася в Бистриці.

А мама каже:

— Аби його шляг трафив!

То, певне, Чугайстер збиткувався.

Народна казка

********

То хто ж такий Чугайстер? Який він? Що нам про нього відомо? За переказами гуцулів, Чугайстрин (він же Лісовий Чоловік, Дід (Бойківщина), Ночник (Закарпаття) і Гай (Рахівщина)) – це густо оброслий шерстю велет, ростом до 7 м, що не боїться ні холоду ні спеки, має сині очі, довгу бороду, надзвичайно швидкий, любить танцювати і співати.

Чугайстер вважається охоронцем людини, коли та знаходиться далеко від домівки – на полонині чи у лісі. Саме він є захисником лісорубів та пастухів від лісових Дів (опириць, бісиць, блудниць та нявок чи мавок), які відволікають парубків, заманюють їх у лісові нетрі і там гублять, – коли Чугайстер котру вгледить, то відразу вхопить, розірве навпіл та з’їсть.

Гуцули, будучи на полонині чи у лісі, коли готували вечерю, то завжди залишали трохи свого баноша чи куліша для Чугайстера на самому сволоці, адже вірили, що завдяки своєму зросту він зуміє звідти дістати приношення. Коли пастухи чи лісоруби поверталися з роботи та не заставали їжі на сволоці, то дуже раділи, адже можна спокійно спати, тому що приходив Лісовий Чоловік, а це значило, що ніяких нявок у цьому місці вже не було.

А ще горяни вірять, коли Чугайстер зустрінеться десь у лісі чи на полонині, то ніякого лиха не чинить, а лишень співає і просить, щоб зустрічний потанцював з ним. Оскільки він шалений танцюрист, то може статися й таке, що хворобливий чоловік не зможе витримати шаленого ритму «аркана» чи «гуцулки-верховинки», то й помре. Тоді засмучений Чугайстер йде собі далі. А якщо ж танцюрист добрий, то отримає від Діда нагороду.