Церква Святого Пантелеймона XII ст. з дзвіницею в Шевченковому

Церква Святого Пантелеймона біля самого Галича є єдиним та найстарішим зі збережених храмів часів Галицько-Волинського князівства. Розташована святиня в Івано-Франківській області, в селі Шевченкове. Історики вважають, що церкву збудовано в 1194 р. князем Романом Мстиславовичем.

Передісторія. Розквіт Галича

Давній Галич у часи свого найбільшого розквіту (кін. ХІ – сер. ХІІІ ст.) був столицею наймогутнішого князівства Київської Русі. Він займав величезну територію, що простягалася на 5,5 км з півдня на північ та понад 11 км. зі сходу на захід.

Окрім цього межі Галичу охоплювали численні угіддя у долинах річок Дністра, Нараївки, Гнилої Липи и Лімниці, пагорби, що знаходились поблизу міста, де були облаштовані спостережні пункти та численні оборонні об’єкти.

З розквітом Галицько-Волинського князівства активно розбудовувався й Галич. Саме в цей час над високими берегами Лімниці та Дністра, як гриби після дощу, виростає величезна кількість монастирів та дворів-резиденцій, серед яких найбільш важливі об’єкти будувалися у тих місцях, де основні дороги перетинали різноманітні природні перешкоди – річки, схили, яри тощо.

Надзвичайно вигідне становище займав комплекс споруд поблизу церкви Спаса, що, як вважають дослідники, був резиденцією самого князя Володимирка Володаровича. Він знаходився над Камінним вивозом, звідки вела дорога на захід і звідки проглядалася переправа у місці, де Лімниця впадала в Дністер. Саме ця дорога контролювалася з укріпленого городища, в якому, власне, і знаходилася церква Святого Пантелеймона.

Історія храму Святого Пантелеймона
Заснування

В 1194 р. неподалік від Давнього Галича, на території Виноградної гори, князь Роман Мстиславович побудував дуже красивий, величний храм, що був справжньої окрасою місцевих земель, де нині тут розташоване село Шевченкове. Православна церква була освячена ім'ям Пантелеймона (як вважають історики, в честь діда Романа Мстиславовича князя Ізяслава, християнське ім'я якого було Пантелеймон).

XIII–XVI ст.

У 2-й пол. ХІІІ ст.. Галич повністю втратив свій столичний статус і церква почала повільно занепадати. Згодом, приблизно через 100 років, храм перейшов до рук католиків, які зробили з нього кафедральний костел. Церква також почала й по-іншому називатися – костелом Св. Станіслава. Простояв храм до 1575 р., допоки не був зруйнований татарами.

Кін. XVI – поч.. XX ст.

Вже у 1595 р. руїни костелу було передано францисканцям, які протягом 1598—1611 рр. усе відбудували і навіть прибудували оборонні вали та цілий монастирський комплекс. В результаті будівельних робіт храм змінив свій вигляд та перетворився на справжню базиліку в стилі бароко.

Протягом наступних 400 років церква ще неодноразово страждала: в 1676 р. – від рук турків, під час їх походу на Галич, 1802 р. – під час страшної пожежі, що сталася у монастирі, в роки Першої світової війни – в результаті гарматного пострілу…

Реставрація Церкви Св. Пантелеймона

Відновити церкву і повернути їй попередній вигляд вдалося тільки в 1926 г. після реставрації (у той час не змогли відремонтувати тільки головного порталу). Під час робіт повністю відновили інтер’єр.

Новий поштовх до відродження святині дав візит до церкви в 1991 р. кардинала УГКЦ Івана Любачівського. І уже в 1998 р. храм Св. Пантелеймона повністю реставрували і в кінцевому результаті він набув свого сучасного вигляду, максимально наближеного до того, який вона мала у княжі часи.

Дзвіниця

Поруч з Церквою Святого Пантелеймона розташована ще одна пам’ятка архітектури – вежа-дзвіниця, двоярусна, в плані – квадратна. Збудована вона на поч. XVII ст. під час перебудови храму францисканцями. В колишні часи нижній ярус споруди слугував в'їзною брамою, а верхній, власне, дзвіницею та оборонною вежею.

Адрес та контактний номер телефону можна дізнатися на головному сайті порталу.