Археоскансен Гавранок над Ліптовською Марою

Археоскансен Гавранок (Archeoskanzen Havránok) — археологічний музей просто неба на пагорбі над греблею водосховища Ліптовська Мара, приблизно за 2 км на південь від села Бобровник, на півдорозі між Ружомбероком і Ліптовським Мікулашем. Ним опікується Ліптовський музей у Ружомбероку. Тут, на місці справжніх розкопок, відтворено кельтське городище зі святилищем друїдів і середньовічний дерев'яний градок, а з вершини відкривається широкий краєвид на водосховище й гори Ліптова. Від 1967 року Гавранок — національна пам'ятка культури.

Будівництво Ліптовської Мари в 1960-х роках спричинило одне з найтриваліших археологічних досліджень в історії Словаччини: дослідники рятували місця, яким загрожувало затоплення, і водночас перевірили давні згадки про поселення на Гавранку. Вигідне розташування пагорба приваблювало людей від доісторичних часів. У молодшу залізну добу тут постало городище, яке служило притулком у час небезпеки й оберігало святилище — досі єдине знайдене святилище пухівської культури, що сформувалася на Ліптові під впливом кельтів. Саме завдяки розкопкам на Гавранку під керівництвом археолога Карола Пієти цю культуру впевнено вписали в історію заселення півночі Словаччини. У XII–XV століттях тут жили слов'яни, стояв дерев'яний панський градок із частоколом, ровом і житловою вежею, а згодом — мурований костел. Скансен почали будувати на початку 1990-х років, а 1995 року музей запровадив тут постійну службу екскурсоводів.

Що побачити

• Укріплення городища — кам'яні мури, дерев'яні частоколи й вхідна брама, збережені на своєму первісному місці.
• Святилище з жертовною шахтою й вівтарем; тут знайшли рештки жертвоприношень, кам'яні доріжки з колонадою та кельтські наслідування античних монет.
• Реконструйовані житла — зрубні хати під солом'яними й дерев'яними дахами, прості житла-сховища на городищі та садиба, що була основною одиницею тодішніх осад. Будуючи їх, археологи використали все, що дали розкопки по всьому Ліптову: техніку будівництва, покрівлю, матеріали, планування й облаштування інтер'єру.
• Середньовічний градок — рештки панського дерев'яного укріплення XII–XV століть.
• Краєвид на Ліптовську Мару й гори довкола Ліптовської улоговини.

До скансену належить також вежа костелу Діви Марії в Ліптовській Марі — давньої громади, затопленої водосховищем; її експозицію можна оглянути лише ззовні, зазираючи всередину.

Практична інформація

Скансен відкритий щодня з травня до жовтня. Автомобілем під'їжджають від Бобровника; пішки сюди веде червоний маршрут із Бобровника (автобус, близько 35 хвилин ходу) або з Влахів, де є автобус і залізнична станція (близько 45 хвилин). Дорослий квиток коштує 4 €, діти, студенти й пенсіонери платять 2 €, фотографувати можна за 1 €; решту цін подано в блоці «Коротко». Великі групи просять повідомити заздалегідь телефоном.

На огляд закладайте близько години, з пішим підходом — пів дня. Територія на трав'янистому схилі пагорба, стежки ґрунтові, тож для візків вона малопридатна; зручне взуття й захист від сонця знадобляться. Для дітей це жива ілюстрація до підручника історії, а влітку — ще й прогулянка з краєвидом.

Поруч: маршрути й вершини

Повз скансен проходить маршрут Влахи – Ліптовський град: від залізничної станції у Влахах через Гавранок він піднімається до руїн замку на вершині — Ліптовський Град (руїни). Унизу розкинулося водосховище Ліптовська Мара — до її берегів варто спуститися, щоб відпочити після підйому.

Офіційний сайт: liptovskemuzeum.sk

Фото: Marek Novotnak, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Fry72 (Karel Frydrýšek), CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Jan Starec, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.