10 карпатських маршрутів від рятувальників

Хочете отримати незабутні враження в Карпатах, рекомендуємо спланувати піші походи з таких маршрутів: по Чорногірському високогір’ю, по Чивчинському високогір’ю, по Гринявських горах, по Кострицькому хребту, по Покутських Карпатах, по Чивчинах і Чорногорі, по льодовикових карах Чорногори, в серце Чорногори, до Несамовитого озера, вздовж Чорногори через Костричу.

Маршрут 1: По Чорногірському високогір’ю.

Маршрут проходить по вершинах найвищого в Україні Чорногірського хребта. Стежка в високогір’ї проходить закарпатськими схилами, інколи проходить по вершинах. При бажанні можна піднятися на всі без вийнятку чорногірські вишки.

Рекомендовані місця ночівлі – біля озер Марічейка, Бребенескул та Несамовите. Початковим пунктом маршруту є село Явірник (Шибене), кінцевим – високогірна навчально-спортивна база “Заросляк”. Маршрут проходить по території Карпатського НПП. Джерела води є біля озер, на вершині гори Бребенескул та на сідловині між Брескулом і Говерлою.

Село Явірник (Шибене) – Високогірне лісництво КНПП – полонина Веснарка - озеро Марічейка – гора Піп Іван Чорногірський (2026 м) – гора Дземброня (1887 м) – гора Менчул (1999 м) – гора Бребенескул (2036 м) – гора Ребра (2001 м) – озеро Несамовите – гора Туркул (1933 м) – гора Данціж (1848 м) – гора Пожижевська (1822 м) – гора Брескул (1911 м) – гора Говерла (2061 м) – полонина Заросляк – с/б “Заросляк”.

Протяжність маршруту – 35 км. Тривалість: 2-3 дні. Сезонність: червень-жовтень.

Маршрут 2: По Чивчинському високогір’ю.

Перша частина маршруту проходить по вододілу Чивчинського хребта вздовж українсько-румунського кордону по висотах 1400 – 1700 метрів, друга – по долині Чорного Черемоша від його витоків до спадіння лівого притока р. Шибений. Стежка в горах проходить українськими схилами, від урочища Чімірний до с. Шибене грунтова дорога. Ночівлі можливі на будь-яких полонинах, яких по маршруту зустрічається немало. Джерела води є на всіх полонинах.

Початковим і кінцевим пунктом є село Явірник (Шибене). Маршрут: село Явірник (Шибене) – урочище Медвежак – полонина Рогеска – гора Стіг (1654 м) – полонина Берческа – гора Керничний (1588 м) – гора Фуратик (1526 м) – полонина Ледескул – полонина Прелучний – полонина Старостая – гора Будашевська Велика (1677 м) – гора Чивчин (1766 м) – полонина Попадя – гора Лустун (1626 м) – гора Пірьє (1530 м) – гора Коман (1723 м) – гора Гнітесса (1749 м) – полонина Балтагура – урочище 82 км.

Тривалість: 4-5 днів. Сезонність: травень-вересень.

Маршрут 3: По Гринявських горах.

Маршрут проходить по вершинах Гринявських гір, що розташовані в межиріччі Чорного і Білого Черемошів, в напрямку від села Красник до українсько-румунського кордону. Включає сходження на всі вищі вершини цього хребта. Ночівлі можливі на будь-яких полонинах, повсюдно є джерела питної води. Початковий і кінцевий пункти мають автобусне сполучення з смт. Верховина.

село Красник – гора Крента (1359 м) – гора Змієнска (1356 м) – гора Ростіцька (1513 м) – гора Скупова (1579 м) – полонина Луковиця – гора Баба Лудова (1586 м) – полонина Дуконя – полонина Мокринець – урочище Перкалаба – село Голошино – село Гринява.

Протяжність маршруту – 64 км. Тривалість: 3-4 дні. Сезонність: травень-вересень.

Маршрут 4: По Кострицькому хребту.

Маршрут проходить через дві головні вершини невеличкого гірського пасма – хребта Кострича, з яких відкривається чудова панорама на всю Чорногору. Початковим пунктом є присілок, що розташувався на самому Кривопільському (Ворохтянському) перевалі, кінцевим – село Красник.

Кривопільський перевал – присілок Буков’єл – гора Маковиця (1160 м) – гора Кострича (1585 м) – гора Кострич (1544 м) – гора Костриця (1512 м) – полонина Болота – гора Хега (1287 м) – полонина Веснарка – село Красник.

Протяжність маршруту – 26 км. Тривалість - 2 дні. Сезонність: травень-жовтень.

Маршрут 5: По Покутських Карпатах.

Маршрут проходить по вищих вершинах Покутсько-Буковинських Карпат, які увінчані великими кам’яними брилами ямнецького пісковику, що постійно вивітрюється, а також через декілька сіл Верховинського району. Початковим і кінцевим пунктом є смт. Верховина.

смт. Верховина – село Віпче – перевал Малий Присліп – гора Біла Кобила (1477 м) – гора Чорний Грунь (1385 м) – гора Ігрець (1311 м) – перевал Буковець – гора Копілаш (1150 м) – гора Писаний Камінь (1221 м) – село Ясенів – гора Синиці (1186 м) – Довбушеві комори – хребет Магура (1118 м) – гора Пушкар (816 м) – смт. Верховина.

Протяжність маршруту – 46 км. Тривалість: 3-4 дні. Сезонність: травень-жовтень.

Маршрут 6: По Чивчинах і Чорногорі.

Маршрут охоплює північну частину Чивчинського і південну Чорногірського хребтів. Починається в селі Шибене і закінчується в селі Дземброня. Села ці мають автобусне сполучення.

село Шибене – хребет Руський Діл – гора Роги (1556 м) – гора Регеска (1569 м) – гора Радул (1598 м) – полонина Щівник – гора Вихід (1471 м) – гора Васкуль (1730м) – гора Піп Іван (2026 м) – гора Смотрич (1896 м) – полонина Смотрич – село Дземброня.

Протяжність маршруту – 36 км. Тривалість: 2-3 дні. Сезонність: червень-вересень.

Маршрут 7: По льодовикових карах Чорногори.

Маршрут проходить повз типові льодовикові котловини, яких багато на північно-східних схилах Чорногірського хребта, через другу по висоті вершину Українських Карпат. Починається і закінчується в причорногірських селах Дземброня і Бистрець.

село Дземброня – гора Вухатий Камінь (1864 м) – гора Дземброня (1887 м) – гора Менчул (1999 м) – гора Бребенескул (2036 м) – хребет Кедроватий Погорілець – полонина Кізі Улоги – гора Довбушевий Сідець (1506 м) – село Бистрець.

Протяжність маршруту – 22 км. Тривалість – 2 дні. Сезонність : червень-вересень.

Маршрут 8: В серце Чорногори.

Маршрут веде до центральної, найбільш припіднятої частини хребта де зосереджено більше половини його найвищих вершин. Ночівля можлива тільки на озері Бребенескул – найвисокогірнішому озері в Україні. Тут же на вершині гори Бребенескул розташоване найвисокогірніше в Україні джерело води.

Село Дземброня – полонина Чуфрова – хребет Розшибений – гора Менчул (1999 м) – гора Бребенескул (2036 м) – озеро Бребенескул – гора Гутин-Томнатик (2016 м) – гора Ребра (2001 м) – гора Шпиці (1864 м) – полонина Гаджина – село Бистрець.

Протяжність маршруту – 28 км. Тривалість – 2 дні. Сезонність: червень-вересень.

Маршрут 9: До Несамовитого озера.

Нитка маршруту дещо виходить за межі району, але пролягає до овіяного легендами і переказами високогірного озера Несамовитого. Маршрут пролягає висячими долинами і улогами найживописнішої полонини Українських Карпат – Гаджини. Ночівля можлива тільки на озері Несамовитому.

Село Бистрець – Довбушева криниця – полонина Гаджина – гора Шпиці (1864 м) – озеро Несамовите – руїни польської олійні – гора Велика Маришевська (1564 м)– село Бистрець.

Протяжність маршруту – 20 км. Тривалість – 2 дні. Сезонність: червень-вересень.