Яворівський район
Яворівщина знаходиться на перетині давніх торгових шляхів між країнами Західної і Східної Європи, Скандинавії та Аравії. Сучасні міжнародні магістралі успадкували історичні напрями доріг і проходять нині через наш край, сполучаючи європейські держави. Транс'європейська автомагістраль Лісабон–Київ, пролягаючи через смт. Краківець, м. Яворів, м. Новояворівськ та смт. Івано-Франкове, з'єднує польське місто Ярославль зі Львовом.
У смт. Краківець знаходиться найбільша на західному кордоні України митниця "Краковець–Корчова". Територіальні автомобільні шляхи сполучають Яворівщину з сусідніми районами. Також функціонує залізниця, що здійснює вантажні перевезення Львів–Яворів та пасажирські – Львів–Старичі. В межах району добре розвинена мережа автодоріг із твердим покриттям, що з'єднують села з районним центром та Львовом. Яворівщина має добре налагоджені економічні зв'язки з сусідніми районами, обласним центром та Польщею.
Наш край розміщений на межі природних районів Карпат, Полісся і Поділля, в басейнах Чорного і Балтійського морів. Більша частина району належить до Головного Європейського вододілу – Розточчя, що зумовило розташування Яворівщини в басейнах приток Сяну і Дністра. Поверхня яворівської землі – підвищені хвилясті рівнини з малородючими грунтами, порослі масивами мішаних лісів, що чергуються з запашними лугами та сільськогосподарськими угіддями.
За економічними ознаками Яворівщина характеризується як промислово-аграрний район, основним багатством якого є поклади технічної сірки, сировина для будівельної індустрії, природній газ, нафта, лісові насадження та водоймища, а також рекреаційні ресурси.
Загалом Яворівський район можна охарактеризувати як такий, що має вигідне географічне положення і є своєрідною яворовою брамою на західному кордоні України.
- Природний заповідник "Розточчя" - природний заповідник, створений у 1984 році з метою збереження та наукового вивчення унікальних ландшафтів Українського Розточчя. Займає площу 2 084,5 га;
- Яворівський національний природний парк - парк створений з метою збереження, відтворення та раціональне використання типових і унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів у межах Головного Європейського вододілу;
- дендрологічний парк – арборетум "Страдч" і печера в Страдчі;
- Яворівське озеро;
- орнітологічні заказники "Чолгинський", "Янівські чаплі" та лісовий – "Завадівський";
- заповідне урочище "Немирів".
Розточчя віддавна було основним місцем відпочинку для жителів Львова та його околиць. До їх послуг відпочинкові зони – "Верещиця", "Лелехівка", "Середній Горб", "Козулька», "Оселя Розточчя". На території парку розроблено чотири автобусно-пішохідних маршрути, які показують цінні історико-культурні та сакральні об’єкти: "Страдч – Чорні озера", "Шляхами Розточчя від Янова до Крехова", "Яворівський військовий полігон: минуле та сучасність", "Яворівські околиці", "Вікова історія Янова".
На базі ПЗ "Розточчя" та НПП "Яворівський" розвивається екотуризм, основними формами якого є пізнавальний, природничо-культурологічний, кваліфікований (лижний, спелеологічний, велосипедний), а також піший. Розточчя – музей природи, відкритий бальнеологічний природний резерват. Воно багате лікувальними болотами і мінеральними водами типу "Нафтуся", частина з яких не мають аналогів не тільки в Україні, а й у Європі.
Курорти "Шкло" і "Немирів" з відомими сірчаними джерелами є найстарішими в Україні. Лікувальні послуги надає пансіонат "Бадьорість", що розташований у мальовничому куточку хвойного лісу біля смт. Шкло.
Осередками духовної культури є відпустові місця Страдча, Глиниць, Ліска Чернилявського та Кернички, до яких прокладено туристичні маршрути.
Страдч відомий чотирма особливостями, завдяки яким його справедливо вважають прочанською місцевістю. Йдеться про Страдецьку Лавру та чудотворну ікону Страдецької Божої Матері Нерушимої стіни (збереглася лише копія), місце поховання відразу двох блаженних – о. д-ра Миколи Конрада та дяка Володимира Прийми (їх проголосив блаженними Святішими Отець Іван Павло ІІ, Папа Римський під час перебування у Львові 2001 року), і Страдецьку Хресну дорогу. Сьогодні Страдч є тим місцем, де душа знаходить розраду та спокій, де відбуваються чуда фізичних та духовних зцілень.
Справжньою цінністю церкви Покладання Пояса Богородиці в Чернилявському Ліску є ікона Лісківської Божої Матері, яка уславилася зціленнями і була визнана народом, як чудотворна. У 1849 р. це святе місце отримало від Папи Римського право повного відпусту. Цілющою водою славиться джерело Св. Онуфрія в урочищі Студенець.
Варто відвідати церкву-музей Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького у с. Прилбичах – родинному селі Шептицьких. Щороку 29 липня тут відбуваються урочистості за участю численних гостей з-за кордону, щоб належно вшанувати ім’я Митрополита. На місцевому кладовищі збереглась родинна усипальниця Шептицьких.
Зразками давньої сакральної архітектури є дерев’яні церкви на Яворівщині, де збереглися іконостаси, виконані яворівською різьбою, вишиті ікони, хоругви, давній іконопис. Стародавні церкви та дзвіниці, що збереглися в селах Мужиловичі, Прилбичі, Старичі, Віжомля, Старичі, Коханівка, Любині, Дрогомишль, Кам’янобрід, Ліс, Середкевичі є пам’ятками архітектури місцевого значення.
Цікавими екскурсійними об’єктами є давні історичні містечка Яворів, Немирів, Краковець, Івано-Франкове, що мають багату історію.
- Церква Воскресення 1560 р. с. Віжомля
- Церква Св. Параскеви з дзвіницею (дер.) 1676 р. с. Бунів
- Церква Св. Юрія (дер.) 1715 р. с. Вільшаниця (зараз у Новояворівську)
- Церква Собору Пресвятої Богородиці з дзвіницею (дер.) 1781 р. с. Великополе
- Преображенська церква (дер.) 1662 р. с. Вороблячин
- Церква Св. Михаїла з дзвіницею (дер.) 1715 р. с. Грушів
- Костел Пр. Трійці (мур.) к.17 ст. з дзвіницею (XIX ст) смт. Івана Франка
- Успенська церква (дер.) 1739 р. с. Лелехівка
- Церква Св. Михаїла (дер.) 1600 р. с. Мужиловичі
- Церква Св. Параскеви (дер.) 1516, 1640, 1748 рр. с. Новий Яр
- Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.) с. Прилбичі
- Церква Іоанна Богослова (дер.) 1718 р. з дзвіницею (1818) с. Семирівка
- Церква Св. Параскеви (дер.) 1638 р. с. Старий Яр
- Церква Св. Миколи (дер.) 1745 р. с. Цетуля
- Графський маєток с. Висіч
- Глобус України м. Яворів
- Мисливський будинок Яна Собеського м. Яворів
- Церква Покрови с. Дубровиця
- Церква Собору Пресвятої Богородиці с. Домажир
Яворівщину прославили легендарні імена видатних діячів, які народились або проживали на Яворівщині. В м. Яворові встановлено пам’ятники А. Шептицькому, М. Вербицькому, О. Маковею, в с. Іваники – Ю. Липі, в Краківці – Р. Шухевичу, в Кам’яноброді – П. Андрусіву.
З метою збереження історичної пам’яті створено музей-садибу О. Маковея в м. Яворові, шкільні музеї Ю. Липи в с. Бунові, Р. Шухевича в смт. Краківці, П. Андрусіву – в с. Кам’яноброді, церква-музей А. Шептицького в с. Прилбичі.
Яворівщина була на передньому плані національної боротьби українців. У Бунові, найактивнішому осередку бойових дій воїнів УПА, збереглись залишки криївок. Тут працював лікар Ю. Липа. Відновлено і відкрито для відвідування повстанську криївку в с. Воля Любинська. В м. Яворів і с. Бунів є меморіальні поховання воїнів УПА.
Одним з пріоритетних напрямків регіональної екологічної політики є розбудова зони рекреації прибережної смуги Яворівського озера, де планується створення п’яти зон відпочинку: Ліс, Окілки, Залужжя, Цетуля, Вільшаниця.
Чи є заклади з обладнаною кухнею для приготування їжі в Яворівський район?
Якщо вас цікавлять заклади з обладнаною кухнею для приготування їжі в Яворівський район, перегляньте ці варіанти: Мотель "Курортний" Шкло
Плануєте в Яворівський район посмажити шашлик і посидіти компанією на свіжому повітрі?
Якщо вас цікавлять заклади з альтанкою (бєсєдкою) в Яворівський район, перегляньте: Мотель "Курортний" Шкло
Кондиціонер в номері або котеджі є головною вашою вимогою для проживання в Яворівський район?
Якщо вас цікавить проживання з кондиціонером в Яворівський район, перегляньте: Мотель "Курортний" Шкло
