Путівник Карпатами
Пошук

У далекому минулому на цьому місці в Косівському районі Івано-Франківської області розташовувалося село Барвінкове. Був колись поляк, що мав значні заслуги перед ЯгайломУ 1375 році польський король Ягайло подарував йому місто Рогатин разом з кількома селами, серед яких були й Микитинці. З Рогатина до Микитинців приїхала пані зі своїм гуменним Микитою Карп'яком. З Микитою були два слуги - Валіхновський та Камінський. Від цього часу село від імені гуменного Микити стало називатися Микитинцями. А раніше, кажуть, воно називалося Барвінковим. Відбулася ця подія 1375 року. Пані побудувала в селі фільварок і подарувала своїм слугам великі наділи землі, десь близько 80 га. кожному. Валіхновському - на захід від дороги, Карп'якові - на схід від дороги, а Камінському - за рікою. Ці прізвища в селі є ще й тепер. У 1784 році тут стояла Воздвиженська церква, пізніше її перебудували в дзвінницю.

Новий дерев`яний Воздвиженський храм був споруджений в 1859 році. Цей культовий ансамбль є пам`яткою архітектури національного значення. Має відношення до Української Греко-Католицької Церкви. Храмове свято відзначається 27 вересня. Церква Воздвиження Чесного Хреста - одна з найстаріших і найкрасивіших в Косівському районі, це свого роду еталон типово гуцульської школи народного дерев`яного зодчества.

Хрестова в плані церква має один купол. З північних і південних країв храму прилягають мініатюрні Зрубування. У основного порталу є паперть на вирізних стовпчиках. Раніше вся конструкція, крім купола, була покрита дранкою. Верх парафіяни перекрили бляхою. Оздоблення храму містить стінопис (темпера) 19 століття. Із західного боку від церкви розташовується теж виконана з дерева дзвіниця з верхівкою у вигляді шатра з трьома ярусами.

У 1848 році неподалік від Воздвиженського храму був поставлений кам`яний хрест в пам`ять про скасування панщини.

За даними львівського краєзнавця А.Шнайдера (ЛНБ ім. В.Стефаника, відділ рукописів, ф. 144, оп. 3, спр. 13(1), арк. 234) Микитинці з 1375 р. користувалися правами містечка; у 1416 році ці права було підтверджено особливим привілеєм.

  • В селі є дві церкви: Греко-католицька церква Воздвиження Чесного Хреста і Православна церква Архистратига Михаїла. 
  • Кам’яний хрест в пам'ять скасування панщини – 1848 р
  • Гербова печатка місцевої громади 1859 р. – у полі печатки селянин, що йде за плугом, запряженим конем; угорі восьмикутна зірка (відбиток зберігся в колекції документів львівського краєзнавця XIX століття А.Шнайдера: ЛНБ ім. В.Стефаника, відділ рукописів, ф. 144, оп. 7, спр. 7, арк. 190, 243).
  • Пам’ятник Т.Г.Шевченку (1989р.) – скульптори Галина та Володимир Римар….. Під час відкриття вперше на Косівщині вільно піднято національні прапори
  • Пам’ятник полеглим у роки Другої Світової війни – 26.06.1968р.
  • Хрест, поставлений громадою УГКЦ на честь суверенності України 16 липня 1991р.
  • Хрест, поставлений громадою УАПЦ на честь незалежності України 27 вересня 1991р.
  • Символічна могила «Борцям за волю України» – 1991 року. В лавах УПА , у радянських в’язницях і концтаборах загинуло 15 жителів села. Десятки жителів села були засуджені або вивезені радянськими репресивними органами.
  • Меморіальна дошка, встановлена 1993р. на честь Якова Головацького (1814-1888 рр.) – письменника, вченого і громадського діяча, члена «Руської трійці», який у Микитинцях в 1842-1846рр. жив і працював священиком.
  • 14 травня 1994 р. встановлено хрест на місці загибелі сотника УПА Ю. Долішняка – Білого від рук НКВдистів.
  • 27 вересня 2019 відкрито пам'ятник Якову Головацькому (1814-1888 рр.) – письменнику, вченому і громадському діячу, членові «Руської трійці», який у Микитинцях в 1842-1846рр. жив і працював священиком.
  • 18 липня 2004 р. реконструйовано криївку сотника УПА Ю. Долішняка на псевдо Білий.

Микитинці розташовані по обидва боки річки Пістиньки, яка впадає в Прут неподалік від Коломиї, у низовині, отож недаремно співають, що "Микитинці — в ямі, у Микитинцях такі дівки, як намальовані". З самого початку існування село належало до Косівського повіту Коломийського округу. Південна частина села межує з Пістинем — містечком за часів Старої Польщі, Австрії й Нової Польщі.

Східна частина села межує з державним лісом, у якому за Австрії й Польщі люди фасували в лісі дрова, робили чищення, збирали хворост. Взимку двічі на тиждень, а влітку — раз селяни одержували на дрова асигнати. Територія такого промислу простягалася до головної дороги, що веде з Кривобродів до Косова.

Північна частина села межує зі Спасом Горішнім, а західна — з царинами Стопчатова, присілком Борисівкою і Вербізьким лісом. До 1939 р. цей ліс належав селу Вербіж. Вся територія Микитинців займає разом з належними до нього угіддями 786 га. Протяжність її з півночі на південь і з заходу на схід приблизно однакова, близько 3,5 км. Полонинські угіддя займали понад 600 га.

Щоб додати коментар, увійдіть, або зареєструйтесь.

Які маршрути проходять повз Воздвиженська церква, Микитинці?

Фотографії