На Воловеччині є чим зайнятися у будь-яку пору: влітку прогулятися лісом у пошуках грибів, піднятися на полонину за яфинами, а взимку підкорити гірськолижні схили. Тут починається Полонина Боржава - один із найдовших карпатських хребтів. Тисячі туристів вабить ще Верецький перевал, вершини - Пікуй і Плай (колись тут на метеостанції працював В’ячеслав Чорновіл, а зараз стоїть пам’ятний знак на його честь), Високий Камінь, цікаві об’єкти "Лінії Арпада", гірськолижні схили, мінеральні джерела, автентичні дерев’яні церкви VIII століття тощо. Силами ентузіастів у районі розроблено туристичні маршрути для автобусно-пішохідних екскурсій, прогулянок вихідного дня та багатоденних походів різних рівнів складності.
Районний центр має дуже зручне розташування, бо тут пролягає залізнична колія, яка сполучає Закарпаття із багатьма українськими і закордонними містами. У Воловці зупиняються поїзди, що прямують зі Львова, Києва, Харкова, Сімферополя, Одеси тощо. Транспортне сполучення між містами дозволяє спланувати своє дозвілля в Воловецькому районі на вихідні дні (наприклад, гість протягом тижня бронює житло, в пятницю виїжджає з Києва, а вже в суботу-неділю розслабляється і насичує себе природою Карпат, а в понеділок вже повертається до роботи).
Це саме той район північного Закарпаття, в межах Вододільного та Полонинського хребтів, що межує з Великоберезнянським (на заході), Свалявським (на півдні) і Міжгірським (на сході) районами Закарпатської області, а також з Львівською областю України. Найвищі вершини - гора Стій (1681 м н. р. м.) і гора Великий Верх (1598 м н. р. м.), на межі з Міжгірським районом. Гірські хребти від Пашківців аж до Високого Каменя поблизу Підполоззя - це флористичний заказник "Пікуй", де під охороною є багато цінних рідкісних рослин, зокрема лікарських.
Високо до неба тут підіймаються гірські хребти: Велика Гранка, Букюська Полонина. А через Водороздільний хребет до нас ведуть важливі транспортні перевали, що віками слугували людям: Середнiй Верецький (Ворiтський - 839 м), Воловецький (Скотарський - 1.014 м).
Всі річки Воловеччини - притоки Латориці (дунайський басейн), що бере початок на схилах Верховинського хребта, з-під Верецького перевалу. Вона дала назву селу Латірка, що розкинулося по обидва береги її русла, яке з плином набирає повноводності. До Латориці вливаються річечки Башта та Славка, що протікають через Верхні Ворота, а також Качурка (Верб'яж, Завадка), Віча (Гукливий, Воловець), Жденівка (Жденієво) та інші, що беруть початок у верхів'ях гір. Усі вони мають стрімку течію, круті береги, неширокі долини. На території району знаходиться водоспад дивовижний Чортів Млин.
Воловеччина (районний центр - селище Воловець) - частина етнографічного району Бойківщини, однієї з трьох відомих історико-етнографічних груп українських Карпат - гуцулів, бойків, лемків, що мають істотну відмінність у побуті, звичаях, обрядах і матеріальній культурі (фестивалі району - фестиваль “Верховинська яфина” у селі Гукливий та фестиваль “Дзвінкі перлини верховини”, Воловець). Проте східна частина району заселена лемківським субетносом. Таки чином через Воловеччину проходить межа між двома етнографічними групами українців: лемками і бойками. В районі знаходяться унікальні дерев’яні церкви у селах: Гукливий, Ялове, В. Грабiвниця, Тишів, Задiльське, а також чоловічий православний монастир у селі Тишів. Район багатий змішаними лісами, в яких зростає переважно смерека, ялиця, бук, ясен і явір. Серед дерев влітку та восени можна знайти багато грибів та ягід.
Краса верховин, цілющість гірського повітря і нині слугують розвитку туристичної інфраструктури. Курорт Жденієво наповнюється новими готелями, тут діє гірськолижний витяг. Вже понад десяток літ основний контингент приїжджих на оздоровлення - це жителі регіону, ураженого радіацією чорнобильського лиха. Для тих, хто зупиниться у Воловці, будуть доступними витяги у селах сусіднього Міжгірського району - Подобовці (бл. 10 км) та Пилипці (бл. 15 км). У районі проводяться змагання з парапланеризму, спортивного орієнтування та інші.
Тут прокладено багато маршрутів для пішохідного туризму, найпопулярніші з них:
На Воловеччині є 7 мінеральних джерел. Найвідоміше з них - в урочищі Занька. Тривалий час тут працювали купальні, утримувані лісокомбінатом.
Спостерігаючи за поразками своїх союзників-німців на східному фронті, ще з літа 1943 р. Угорщина розпочала створення у гірських районах Карпат системи оборони, так звану лінію Арпада. Вона тяглася на 350 км уздовж вершин гірських хребтів, а її ширина в окремих місцях доходила до 120 км. Рубіж додатково посилювали 99 опорних пунктів, 750 дотів, 343 дзоти, 439 відкритих вогневих позицій та 400 км протипіхотних і протитанкових траншей. А на підступах до села Ясіня та Яблуницького перевалу було встановлено 12 км колючого дроту, через який пропущено струм з напругою 3000 В. Проте частинам радянської армії таки вдалося подолати цю систему оборони ціною життя понад 10 тис. солдатів. До найвідоміших залишків "лінії Арпада" належить бункер у селі Верхня Грабівниця та дот у селі Підполоззя.
Дерев'яні церкви
Привабливі території, ландшафти, заповідники, заказники, об’єкти природи:
Край активно розвиває туристичну інфраструктуру. Популяризується пішохідний, "зелении" та мілітарі-туризм. Жденієво та Гукливий уже давно мають свого клієнта, який не вимагає від готелів занадто високого комфорту. Головне для такого мандрівника – затишне і зручне місце відпочинку. А тут це все є, ще й смачно нагодують!
Які туристичні (пішохідні) маршрути проходять через/біля Воловецький район?
Пропонуємо пройти такі туристичні (пішохідні) маршрути через/біля Воловецький район: Закарпатський туристичний шлях, с. Біласовиця, через г. Пікуй, перевал Руська Путь, г. Дрогобицький Камінь до с. Сянки, с. Ужок, через с. Гусний, г. Дрогобицький Камінь, перевал Руська Путь, г. Пікуй до с. Біласовиця, с. Сянки, через г. Дрогобицький Камінь, перевал Руська Путь, г. Пікуй до с. Біласовиця, с. Либохора, через г. Пікуй до с. Біласовиця, с. Сянки, через Верховинський Вододільний хребет, г. Пікуй до с. Біласовиця
