Воловецький район

На Воловеччині є чим зайнятися у будь-яку пору: влітку прогулятися лісом у пошуках грибів, піднятися на полонину за яфинами, а взимку підкорити гірськолижні схили. Тут починається Полонина Боржава - один із найдовших карпатських хребтів. Тисячі туристів вабить ще Верецький перевал, вершини - Пікуй і Плай (колись тут на метеостанції працював В’ячеслав Чорновіл, а зараз стоїть пам’ятний знак на його честь), Високий Камінь, цікаві об’єкти "Лінії Арпада", гірськолижні схили, мінеральні джерела, автентичні дерев’яні церкви VIII століття тощо. Силами ентузіастів у районі розроблено туристичні маршрути для автобусно-пішохідних екскурсій, прогулянок вихідного дня та багатоденних походів різних рівнів складності.

Районний центр має дуже зручне розташування, бо тут пролягає залізнична колія, яка сполучає Закарпаття із багатьма українськими і закордонними містами. У Воловці зупиняються поїзди, що прямують зі Львова, Києва, Харкова, Сімферополя, Одеси тощо. Транспортне сполучення між містами дозволяє спланувати своє дозвілля в Воловецькому районі на вихідні дні (наприклад, гість протягом тижня бронює житло, в пятницю виїжджає з Києва, а вже в суботу-неділю розслабляється і насичує себе природою Карпат, а в понеділок вже повертається до роботи). 

Це саме той район північного Закарпаття, в межах Вододільного та Полонинського хребтів, що межує з Великоберезнянським (на заході), Свалявським (на півдні) і Міжгірським (на сході) районами Закарпатської області, а також з Львівською областю України. Найвищі вершини - гора Стій (1681 м н. р. м.) і  гора Великий Верх (1598 м н. р. м.), на межі з Міжгірським районом. Гірські хребти від Пашківців аж до Високого Каменя поблизу Підполоззя - це флористичний заказник "Пікуй", де під охороною є багато цінних рідкісних рослин, зокрема лікарських.

Високо до неба тут підіймаються гірські хребти: Велика Гранка, Букюська Полонина. А через Водороздільний хребет до нас ведуть важливі транспортні перевали, що віками слугували людям: Середнiй Верецький (Ворiтський - 839 м), Воловецький (Скотарський - 1.014 м).

Всі річки Воловеччини - притоки Латориці (дунайський басейн), що бере початок на схилах Верховинського хребта, з-під Верецького перевалу. Вона дала назву селу Латірка, що розкинулося по обидва береги її русла, яке з плином набирає повноводності. До Латориці вливаються річечки Башта та Славка, що протікають через Верхні Ворота, а також Качурка (Верб'яж, Завадка), Віча (Гукливий, Воловець), Жденівка (Жденієво) та інші, що беруть початок у верхів'ях гір. Усі вони мають стрімку течію, круті береги, неширокі долини. На території району знаходиться водоспад дивовижний Чортів Млин.

Воловеччина (районний центр - селище Воловець) - частина етнографічного району Бойківщини, однієї з трьох відомих історико-етнографічних груп українських Карпат - гуцулів, бойків, лемків, що мають істотну відмінність у побуті, звичаях, обрядах і матеріальній культурі (фестивалі району - фестиваль “Верховинська яфина” у селі Гукливий та фестиваль “Дзвінкі перлини верховини”, Воловець). Проте східна частина району заселена лемківським субетносом. Таки чином через Воловеччину проходить межа між двома етнографічними групами українців: лемками і бойками. В районі знаходяться унікальні дерев’яні церкви у селах: Гукливий, Ялове, В. Грабiвниця, Тишів, Задiльське, а також чоловічий православний монастир у селі Тишів. Район багатий змішаними лісами, в яких зростає переважно смерека, ялиця, бук, ясен і явір. Серед дерев влітку та восени можна знайти багато грибів та ягід.

Краса верховин, цілющість гірського повітря і нині слугують розвитку туристичної інфраструктури. Курорт Жденієво наповнюється новими готелями, тут діє гірськолижний витяг. Вже понад десяток літ основний контингент приїжджих на оздоровлення - це жителі регіону, ураженого радіацією чорнобильського лиха. Для тих, хто зупиниться у Воловці, будуть доступними витяги у селах сусіднього Міжгірського району - Подобовці (бл. 10 км) та Пилипці (бл. 15 км). У районі проводяться змагання з парапланеризму, спортивного орієнтування та інші.

Тут прокладено багато маршрутів для пішохідного туризму, найпопулярніші з них:

• З Воловця на Полонину Боржаву і з Пашківців та Жденієво на Вододільний хребет;
• На Темнатик. Стартувати саме зручно з смт. Воловець
• На Плай. Туристи можуть піднятись на цю вершину як із смт. Воловець так з с. Гукливе.
• На Великий Верх. Підйоми на вершину можна розпочати з смт. Воловець, с. Гукливе, с. Пилипець, Верецький перевал
• На Бужору. підйом на цю вершину в цьому районі здійснюється з с. Яблунів
• Пікуй. Найпопулярнішими маршрутами є підйом на вершину з сіл Біласовиця та Щербовець
• Гора Остра. Піднятись туристи можуть з сіл Перехресний, Ротока та Кічерний

На Воловеччині є 7 мінеральних джерел. Найвідоміше з них - в урочищі Занька. Тривалий час тут працювали купальні, утримувані лісокомбінатом.