Глибоцький район

Глибоцький район розташований у південній частині Чернівецької області. На півдні район межує з Румунією, на заході - зі Сторожинецьким, а на сході - з Герцаївським районами Чернівецької області. За характером рельєфу він належить до передгірної зони і розташований у Прут-Сіретському межиріччі. Глибоцький район багатий пам’ятками дерев’яної архітектури. На його території збереглися найдавніші храми хатнього типу, які характерні для Буковини і півночі Молдови. Поряд з дерев’яними збереглися цінні пам’ятники кам’яного зодчества: в першій чверті XIX століття у великих населених пунктах споруджувалися купольні храми, а в невеликих селах - простіші, безкупольні.

Центр району - селище Глибока, а також населені пункти району: Коровія, Біла Криниця, Новий Вовчинець, Старий Вовчинець, Тарашани, Верхні Синівці, Йорданешти.

Район займає площу 686 кв км. Знаходиться на відстані 27 км від Чернівців. Населення становить 70,5 тисячі осіб. Найбільшими водними артеріями є річка Сірет та її притока Малий Сірет. В районі багато ботанічних пам’яток природи. На території району переважають букові ліси. Тут зростають рідкісні рослини - бела донна звичайна, Венерині черевички, лунарія оживаюча, шафран Гейфелів. Є також і ендемічні види (які більше ніде не зустрічаються): лікоподієла заплавна та мажок жовтий.

Для тваринного світу району характерні і степові, і гірські види. Тут зустрічаються заєць-русак, лисиця, сойка, зяблик, яструб і шуліка. Значна кількість представників фауни занесена в Червону книгу України.

Район також відомий своїми пам'ятками садово-паркової архітектури - Глибоцьким парком, парками в селах Просокиряни та Петричанці, а також парком-заповідником у Карапчеві.

Сакральна архітектура:

• Воздвиженська церква (1903), с. Молодія
• Козьмодем’янiвська церква (XVIII-XIX ст.), с. Бiла Криниця
• Миколаївська церква та дзвіниця (1618), дерев’яні; с. Поляна
• Михайлівська церква (1908), с. Коровія
• Михайлівська церква (1890), с. Стерче
• Михайлівська церква (1876), с. Широка Поляна
• Успенський собор старообрядцiв (1900-1908), с. Бiла Криниця
• Успенська церква (1894), дерев’яна; с. Кут Баїнський
• Успенська церква (1718), с. Турятка
• Хрестовоздвиженська церква (1790), дерев’яна; с. Верхнi Синiвцi
• Церква Богородиці (1827), с. Михайлівка
• Церква Богродиці (1900), с. Старий Вовчинець
• Церква Параскеви (1908), с. Горбівці

Інші пам’ятки і музеї:

• Палац родини Скибінецьких (поч. ХХ ст.), м. Глибока
  В другій половині ХІХ ст. багато земель навколо Глибокої належали роду Сапєгів. В 1892 році у князя Адама Сапєги маєток купив польський шляхтич Броніслав Скібневські. Саме з ім’ям пана Скібиневського пов’язане архітектурне обличчя містечка, яке частково збереглося до наших днів. В руках Скібневських Глибока залишалась аж до Другої світової війни. Останнім власником палацу був син Броніслава Олександр. Зараз у палаці Скібневських розташована районна дитяча лікарня.
• Панський маєток (кін. XIX ст.), с. Петричанка
• Цвинтар-меморіал загиблим у Першій Світовій війні (поч. XX ст.), с. Валя Кузьмина
• Черепківцівський палац (поч. XX ст.), с. Черепківці;
• Музей світового Старообрадництва, с. Біла Криниця;
• Краєзнавчий музей, с. Старий Вовчинець.

Пам’ятки природи та природоохоронні території

• Дуб "Штефана Великого", с. Валя Кузьмина: за переказами дуб, якому зараз понад 500 років, було посаджено молдовським господарем Штефаном Маре, після перемоги над польсько-литовським військом короля Яна Ольбрехта. Розповідають, що тоді на місці битви висадили багато дубів, та до сьогодні зберігся лише один.
• Петрівецький заказник, с. Корчівці: створений у 1983 році. Охороняється урочище, представлене природними дубово-ялицевими та буково-дубово-ялицевими лісами, що утворювали колись в Серетському передгір’ї Буковини суцільну смугу. З рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, зустрічаються гніздівка звичайна та зозулині сльози яйцеподібні. Заказник має значення генетичного резервату еталонних насаджень.