Основні туристичні населені пункти Вижницького району: Багна, Берегомет, Вахнівці, Виженка, Вовчинець, Долішній Шепіт, Іспас, Лукавці, Мигове, Чорногузи. Районний центр - селище Вижниця. Розташований на заході Чернівецької області, в передгір'ї Карпат, на берегах річок Черемош і Сірет. Вижниччина знана художніми народними промислами: вишивання, писанкарство, виготовлення килимів, обробка деревини. А щоб спланувати справжній відпочинок є можливість орендувати житло в приватному і готельному секторах району на будь-який смак і гаманець.
Найбільшим місцевим центром зосередження пам'яток історії та культури вважається місто Вижниця, яка є, по суті, воротами у національного парку "Вижницький". Поселення вперше згадується у молдавському літописі у 1501 р. Розташована біля підніжжя Карпат Вижниця здавна розвивалася як торговий пукт, тісно пов'язаний з гірськими і низинними районами Буковини, славилася хорошими ярмарковими традиціями. Наприкінці XVIII ст., з початком розвитку лісової промисловості Вижниця стає важливим центром торгівлі лісом. По Черемошу та Пруту будівельний ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти через Бояни - на Бесарабію і Поділля.
Найдавніші поселення на території нинішнього Вижницького району: села Замостя (палеліотична стоянка 40-12 тис. років тому), Банилів (трипільська стоянка, 3 тис. до н. е.), Вашківці, Іспас, Карапчів, Мілієве (епоха Чернохівської культури, II-VI ст.).
Найдавніша літописна згадка про Вижницю дає підстави стверджувати, що місто виникло в кінці ХV ст. З 1514 по 1574 рр. землі Вижниччини були загарбані султанською Туреччиною. До 1774 р. м. Вижниця підлягала Молдавському князівству. Згодом, як і вся Північна Буковина, потрапляє під владу Австро-Угорщини.
Здавна у Вижниці та її околицях розвивались ремесла і торгівля. Статус торгового містечка Вижниця отримує у 1767 р. З кінця ХVІІІ ст. зароджується лісова промисловість. З початком сплаву деревини Черемошем промисловість набував дальшого становлення.
Історія нагадує, що гордий волелюбний дух вижничан протистояв свавіллю місцевих багатіїв. Згодом ці протести переросли у заворушення і повстання. Особливо активна антифеодальна боротьба велась на чолі з відомими ватагами Олексою Довбушем, Миколою Штолюком та Лук’яном Кобилицею.
В 1855 р. Вижниця стає повітовим центром. Під час Першої світової війни Вижниця та інші населені пункти перетворюються в руїни. Зменшувалась і кількість населення. У листопаді 1918 р. територію нинішнього району захопила королівсько-боярська Румунія. 28 червня 1940 р. територія Вижниччини у складі Північної Буковини з’єднана з Україною. 11 листопада 1941 р. утворено Вижницький район.
Гордістю району є Вижницький коледж прикладного мистецтва (відкритий в 1905 р.).
З 1994 р. відновлена Вижницька гімназія, яка була заснована у 1908 р. як перша на Буковині українська гімназія. В 1995 р. відновила свою роботу Вашківецька гімназія.
У Вижниці проводяться "Гуцульські фестини", фестиваль ім. Н. Яремчука.
До когорти видатних краян слід віднести Василя Михайлюка — композитора з Вашківців, автора славнозвісної "Черемшини", Назарія Яремчука, письменика Йосипа Бурги, художника Темістокля Вірсти (Париж, уроженець с. Іспас).
З Вижницею пов'язані також імена видатних діячів української культури: Юрія Федьковича, Корнелія Устиновича, Лесі Українки, Івана Франка, Марка Вовчка, Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Гната Хоткевича.
Пам'ятки архітектури
- Будинок народної творчості та дозвілля, будинок дитячої творчості, м. Вижниця;
- Районна лікарня, маслозавод, школа ім. Ю. Федьковича, м. Вижниця;
- Вижницький коледж прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка
- Михайлівська церква, римо-католицький костел, м. Вижниця;
- Монастир; м. Вашківці, Аннина гора.
Музеї
- Музей-садиба імені Г. Гараса, художника-орнаменталіста, м. Вашківці
- Музей-садиба народного артиста України Н. Яремчука
- Музей заслуженого майстра народної творчості України 0. Гасюк
- Центр історії, культури та побуту району, м. Вижниця;
- Музей поета Д. Загула, с. Мілієве
Пам'ятки природи