Коломи́йський райо́н - район України у центрі Івано-Франківської області. Районний центр - місто Коломия. Населення становить 100 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1000 км². Район утворено 17 січня 1940 року. Має три селища і 80 сіл. Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області, а основні туристичні локації району окрім Коломиї: Верхній Вербіж, Княждвір.
Вигідне географічне розташування, зосередження у районі особливих природних ресурсів зі своєрідною флорою і фауною передгірних районів Карпат, сприятлива екологія, велика кількість пам'яток архітектури різних стилів та епох, приміська заповідна зона, збережені культурні традиції предків, відомі мистецькі осередки і мистецько-фестивальний імідж, а також історична спадщина без сумніву визначають Коломийщину як привабливий туристичний об'єкт.
У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний - Княждвірський тисовий гай. Княждвірські ліси - привабливий куточок Карпатського передгір'я, найбільший тисовий заповідник в Україні.
- Ботанічні заказники: Княждвірський (загальнодержавного значення).
- Гідрологічні заказники: Ріка Пістинька з прибережною смугою.
- Ботанічні пам'ятки природи: Горіх сірий, Дуб Івана Франка, Дуб Карпінського, Магнолія.
- Геологічні пам'ятки природи: Ковалівське буровугільне родовище.
- Заповідні урочища: Кропивець, Облоги, Над станами, Під горою-1, Під горою-2, Плоски-1, Плоски-2, Стайки, Станіславівка, Толока, Чимшори, Шепарівський ліс.
- Дендрологічні парки: Дендропарк, Парк (Коломия).
На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт. Отинія (XIII ст.) - головний опорний пункт під час селянського повстання під проводом С.Височана (1648); смт. Печеніжин (XIV ст.) - місце народження О.Довбуша (1700-1745 рр.), керівника руху опришків на Покутті, с. Коршів (в письменних джерелах згадується вперше у 1434 році).
Район утворено 17 січня 1940 року. Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. до Коломийського району передані сільські ради: Назирнянська - з Гвіздецького району, Троїцька - з Заболотівського району, Іспаська - з Печеніжинського району. 6 червня 1957 р. до Коломийського району приєднано частину Печеніжинського району, 11 березня 1959 р. - частину Коршівського району, 30 грудня 1962 р. - Отинянський і Заболотівський райони та частини Городенківського, Ланчинського і Яблунівського районів, натомість частина Коломийського передана до Косівського.05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.
Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні ради та 47 сільських рад, які об'єднують 83 населені пункти та підпорядковані Коломийській районній раді. Адміністративний центр - місто Коломия, яке є містом обласного значення та не входить до складу району.
Пам'ятки архітектури Коломийського району
Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам'ятки архітектури, що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих будівельних матеріалів.
- Благовіщенська церква (1587), дерев'яна; м. Коломия, вул. Карпатська, 2
- Церква св. Михаїла (1864); м. Коломия, вул. М. Грушевського, 11
- Міська ратуша (1877); м. Коломия, вул. М. Грушевського, 1
- Бернардинський костел (1725), келія, надбрамна дзвіниця; смт Гвіздець
- церква св. Іллі (1855) у смт Гвіздець
- Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1905), смт Отинія
- Дзвіниця і школа-дяківка (XVIII ст.), смт Печеніжин
- Церква св. Михайла (1794), с. Велика Кам'янка
- Церква Вознесіння Господнього та дзвіниця (1780), с. Струпків
- Церква св. Юрія та дзвіниця (1752), с. Баб'янка
- Церква Собору Пресвятої Богородиці (перенесена у 1864 р.), с. Залуччя, N 48.48417 E 25.15671
- церква Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Джурків (1810)
- церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Нижній Вербіж (1808)
- церква св. Миколая та дзвіниця у с. Сідлище (1763)
- церква Вознесіння Господнього та дзвіниця у с. Струпків (1780)
- церква Воздвиження Христового та дзвіниця у с. Ценява (1808).
У Коломийському районі – 140 пам’яток археології, зокрема курган-могильник пшеворської культури у с. Велика Кам’янка, городище ранньої залізної доби в с. Виноград, поселення енеоліту та трипільської культури в с. Ворона, трипільської культури в с. Воскресинці, бронзової доби в с. Лісний Хлібичин. Географічне розташування, сприятлива екологія, значна кількість пам’яток арх-ри різних стилів і епох, збережені культурні традиції, відомі мист. осередки, цікава істор. спадщина визначають Коломийщину як привабливий турист. об’єкт.
Пам'ятки природи
- Джерело мінеральної води Біла Криниця, с. Марківка
- Водоспад висотою 7 м і долина підсніжників "Кропивець", с. Молодятин
- Княждвірський тисовий заказник, с. Княждвір
Найбільшою цінністю заказника є Тис ягідний - релікт третинного періоду, занесений до Червоної книги України. Окремі дерева сягають висоти 10-12 м, найстарішому з них - понад 500 років.
Музеї, театр
- Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, м. Коломия.
- Музей писанкового розпису, м. Коломия.
- Музей історії Коломиї, м. Коломия.
- Приватний етнографічний музей "Просвіти" Р. Яворського, м. Коломия, вул. Блавацького, 2, +38 (03433) 2-54-68.
- Історико-краєзнавчий музей ім. Олекси Довбуша. смт Печеніжин, вул. Незалежності, 9, 9:00-16:00, СБ-НД - вихідні.
- Музей Мирослава Ірчана. с. П'ядики, +38 (03433) 9-73-49, 9-72-48 (замовлення екскурсії, телефон школи).
- Краєзнавчий музей флори і фауни Карпат на території Княждвірського заказника. Замовлення екскурсії +38 (03433) 2-48-10, 2-38-72.
- Коломийський обласний український драматичний театр ім. І. Озаркевича. м. Коломия, Вічевий майдан, 7.