Бистрець - невелике гуцульське село Верховинського району Івано-Франківської області з населенням 362 особи. .Відстань до районного центру - 19 км і 50 км до залізничної станції Ворохта. Через село протікає високогірна річка Бистрець
На території Бистреця знаходиться високогірна полонина Гаджина, де випасаються великі череди корів, отари овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. Село Бистрець займає басейн річки Дземброня.
Вершини, які оточують село Бистрець:
- гора Бребенескул (2035 м)
- гора Ребра (2001 м)
- гора Шпиці (1864 м)
- гора Ґаджина (1664 м)
- гора Мариш (1345 м)
- гора Маришевська (1564 м)
- гора Озірний (1362 м)
- гора Кострича (1586 м)
Бистрець засновано як присілок у XV ст. Перша згадка про село датується 1893 роком. До 1939 року він був частиною села Жабйого. Тепер окреме село. Іван Франко часто бував у Бистреці. За порадою Каменяра група селян на чолі з М. Зеленчуком, Ф. Сав'юком, С. Словаком, П. Білоголовим добилася від властей дозволу відкрити в селі читальню і школу.
У Бистреці провів дитинство польський письменник, філософ, перекладач Станіслав Вінценз, повернувся до свого маєтку після енкавеесівської в'язниці та потім втік звідси за кордон. У 1934-1938 pp. тут записував гуцульські пісні польський композитор Станіслав Мерчинський.
Гірська пошуково-рятувальна служба смт. Верховина, +38 (03432) 2-19-41, +38 (067) 342-04-96.