Успенський собор (Руська церква), Чернівці

Найближче проживання

На початку 19 століття у місті Чернівці налічувалося стільки греко-католиків, що місця у капличці їм вже не вистачало. Відтак був збудований Успенський собор, який в народі ще називають Руською церквою.

Будівництво церкви пов'язане з ім'ям молдавського боярина руського (українського) походження Тадея Туркула. На початок 19 століття він був одним з найбагатших людей тодішньої Буковини. Після його смерті він заповів великі пожертви русинам (так називали українців в Австро-Угорщині) та греко-католицькій громаді кошти на спорудження храму.

Храм побудували у 20-х роках 19 століття у популярному тоді стилі ампір. Перші роки він носив ім'я святого Тадея на честь фундатора храму. Але з часом його переосвятили на храм Успіння Пресвятої Богородиці.

Оскільки і ця церква виявилася з часом замалою для прихожан, її було вирішено перебудувати. Проект розробив Володимир Залозецький. Після перебудови храм набув рис українського бароко і таким зберігся по сьогодні. Від первинної церкви залишилася тільки передня частина фасаду.

Після входження Буковини до складу СРСР спочатку церкву передали православній церкві, а вже 1961 року її закрили і перетворили на промисловий склад. Офіційно він був переданий греко-католикам Буковини тільки 1991 року. По сьогодні Успенська церква залишається головним греко-католицьким храмом Буковини.

Церква ззовні складається зі старої частини, яка збереглася після перебудови храму, та новішої – власне наслідку перебудови. Стара частина храму виконана у стилі ампір, тоді як новіша несе в собі риси українського бароко. Храм славиться своїми внутрішніми оздобами. Головною святинею Успенського собору є чудотворний образ Матері Божої Чернівецької.

Зберігся також іконостас церкви з 19 століття та 2 вівтарі того ж періоду. Вони були повернені церкві із сусідньої Миколаївської церкви, де вони зберігалися протягом радянського періоду.

Руська церква в Чернівцях знаходиться на вулиці Руська, 28, що в самому центрі міста. До Чернівців зручно дістатися потягом зі Львова, Києва чи Одеси або ж автомобілем з Івано-Франківська, Тернополя та Кам'янця-Подільського. З цих міст також регулярно відправляються автобусні рейси.

Час роботи: храм діючий, відкритий зранку і до 18:00.

Чернівці - столиця Буковини. Одне з найкрасивіших і приємніших українських міст. Тут один з найкрасивіших в країні залізничний вокзал, Храм Святої Параскеви Сербської, Воздвиженський костел, будинок-корабель, Міська ратуша (кожного дня 12:00 з башти лунає мелодія "Марічки" у виконання трубача), художній музей, далі вулиця Кобилянської, німецький народний дім, вірменський і Успенський храм (найстаріша кам'яна українська греко-католицька церква в Чернівцях), театральний майдан і театр ім. Кобилянської, Єврейський народний дім, Чернівецький університет (включений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), Турецька площа (Чернівці побували у складі Туреччини, Модови, Румунії, Австро-Угорщини, СРСР, Русі, України), великий ровер, затишні вулички і бруківка, так звана П'яна церква, будинок Назарія Яремчука, далі ще один будинок-корабель, два будинки із однаковим номером (тут мешкала Ольга Кобилянська), будинок де мешкав Володимир Івасюк, рожевий храм - Собор Святого Духа.
Пам'ятки Чернівців
Миколаївська дерев'яна церква (з 1607, реставрувалася 1954);
кам'яна церква Святого Юрія на гіркоту (1767 в бароковому стилі);
дерев'яна Троїцька церква в маглів (тисяча сімсот сімдесят чотири), перенесена в 1874 в Клокучка;
дерев'яна Успенська церква на Калечанке (1783);
міська ратуша з двоповерховою 45 метровою вежею в стилі ампір (1843-1847, архітектор А. Микулич), тепер міська рада;
українська греко-католицька церква (1825-1830 у стилі бароко);
кафедральний собор у візантійському стилі (1844-1864, архітектор Ролл);
церква святої Параскеви в псевдороманському стилі, закінчена 1 862 (архітектор А. Павловський);
резиденція буковинських митрополитів - з 1956 одну з будівель Чернівецького університету);
вірмено-грегоріанському церква (1869-1875, архітектор Й. Главка);
корпус Чернівецького університету (1874-1875);
єзуїтський костел в неоготичному стилі (1893-1894);
залізничний вокзал (1898-1903) в стилі модерн;
міський театр (1904-1905, архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер) у стилі віденського бароко з елементами модерну (тепер музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської) і ін.